Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підкурити

Підкурити, -ся. Cм. підкурювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКУРИТИ"
Жарьо́ха, -хи, ж. Трепка, побои. Алв. 86.
Згі́рний, -а, -е. Нагорный.
Курмей и курній, -ней, м. Веревка. Шух. І. 84, 98. Вх. Зн. 30.
Моту́зка, -ки, ж. Веревка, тонкая бичевка. Зачепила собі мотузкою за шию (глечик) да й понесла топить. Рудч. Ск. I. 18. Ум. мотузочка.
Осяяти, -сяю, -єш, гл. = осяти. От, нар. Вотъ. От його то постигла лихая година. Кв. Давай тікать, а чорт за ним, от-от дожене. Чуб. І. 45. Утікайте, пане, а то ляхи от-от-от. Кіев. г. Кінь басує... от-от річку, от-от перескочить. Шевч. от де. Вотъ гдѣ. От де злодій штемпований. Шевч.
Патламити, -млю́, -миш, гл. Приводить въ безпорядокъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Приссати, -ссу, -ссеш, гл. Присосать. Став виходить із води, — так ні: так його и приссало, і ноги не витягне з болота. Чуб. II. 138.
Росклинє, -ня, с. Родъ орнаментики въ рѣзьбѣ. Шух. І. 303.
Себе мѣст. Себя. Мені й себе й тебе жалко. Ганна була невеличка з себе. Левиц. І. 11. Нум, брате, ми з себе зелені жупани скидати. АД. І. 116.
Скікавка, -ки, ж. = скакавиця. Вх. Зн. 63.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДКУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.