Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підкидати

Підкидати, -да́ю, -єш, сов. в. підкинути, -ну, -неш, гл. 1) Подбрасывать, подбросить вверхъ. Хто вище підкине оцю булаву, то того буде озеро. Рудч. Ск. І. 61. 2) Подбрасывать, подбросить; подложить, подкинуть; прибавить. Підкинув його під припічок. Грин. І. 152. Дитину підкинути кому. Пішов підкинуть волам сіна. Шевч. Був у їх стожок сіна, то чоловік підкине, то воно й ззість. Рудч. Ск. І. 39. А підкинь у грубу ще дров. 3) Придѣлывать, придѣлать что либо. Підкинути нову вісь. Підкинути підметки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКИДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКИДАТИ"
Відлиск, -ку, м. Отблескъ. Тільки одлиск червонястий лайнув по білих стінах. Левиц. І. 26.
Жавки́й, -а, -е. = жалкий 2. Обізвався милий з глибокой долини жавкими словами до своєй дівчини. Чуб. V. 431.
Латкувати, -ку́ю, -єш, гл. = латувати. Шух. І. 91.
Освячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. освяти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Освящаться, освятиться. без неї вода ніде не освятиться. Ей до всего дѣло, она во все вмѣшается. Левиц. Пов. 346.
Підневідити Cм. підневіжувати.
Смішити, -шу́, -ши́ш, гл. Смѣшить. Не ходи удень, не сміши людей. Чуб. V. 18.
Солодич, -ча, м. Солодковый корень. Угор.
Срібляний, -а, -е. = срібний. Тобі Господь великим скарбом буде, небесний царь — горою срібляною. К. Іов. 50.
Сужена, -ної, ж. Суженая. Сужена не огужена. Ном.
Шпориш, -шу, м. Раст. Polygonum aviculare L.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДКИДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.