Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підкидати

Підкидати, -да́ю, -єш, сов. в. підкинути, -ну, -неш, гл. 1) Подбрасывать, подбросить вверхъ. Хто вище підкине оцю булаву, то того буде озеро. Рудч. Ск. І. 61. 2) Подбрасывать, подбросить; подложить, подкинуть; прибавить. Підкинув його під припічок. Грин. І. 152. Дитину підкинути кому. Пішов підкинуть волам сіна. Шевч. Був у їх стожок сіна, то чоловік підкине, то воно й ззість. Рудч. Ск. І. 39. А підкинь у грубу ще дров. 3) Придѣлывать, придѣлать что либо. Підкинути нову вісь. Підкинути підметки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКИДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКИДАТИ"
Дво́єчко чис. ум. отъ двойко́. Промов, серце, словечко, як ми любилися двоєчко. Мог. 53. Ой ми любилися, нас двоєчко в парці, тепер розійшлися як сонечко в хмарці. Мет. 63.
Двохлі́ток, -тка, м. Двухлѣтній ребенокъ. Г. Барв. 440.
Зжентичитися, -чуся, -чишся, гл. Створожиться (о молокѣ). Вх. Лем. 419.
Коломазник, -ка, м. = колімажарь. Угор.
Копитник, -ка, копитник, -ка, м. = ко́питень. Лв. 97.
Осміхатися, -хаюся, -єшся, гл. = усміхатися.
Перепродування, -ня, с. 1) Перепродажа. Купування та перепродування. Мир. Пов. II. 56. 2) Барышничанье.
Позрушувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и зрушити, но о многомъ.
Прядун, -на, м. Прядильщикъ. Лохв. у.
Самотність, -ности, ж. Уединоніе. Левиц. І. 289.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДКИДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.