Визімуватися, -муюся, -єшся, гл. Перезимовать, прокормиться зимою. Вони виїхали, а кішка зосталася; так вона собі по клунях і визімується, і вилітується.
Жадати, -даю, -єш, гл. Желать, жаждать. Не той убогий, що мало має, а той, що багацько жадає. Вставай, вірний козаче, давно моє серденько тебе жадає.
Загу́пати, -паю, -єш, гл. 1) Начать ударять, начать глухо стучать, сильно стучать. 2) Пойти тяжелой поступью.
За́здрощі, -щей и -щів ж., мн. Зависть, завистливость. . Що вже сестри з заздрощів не вигадували на меншу, а царевич з нею одружився.
Инакше нар. = инак. Инакше на.
Нашевкатися, -каюся, -єшся, гл. Налѣзть, найти толпой (о людяхъ).
Підлабузнитися Cм. підлабузнюватися.
Повбезпечувати, -чую, -єш, гл. Обезпечить (о многихъ). Повбезпечували себе... пристановищем.
Проломитися, -млю́ся, -мишся, гл. Проломиться.
То сз. 1) То. Чи ж то божа така воля, що нещасна моя доля. Люде не побачуть, то й не засміються. 2) то-бо-то. Вотъ то то же. 3) то б то. То есть, стало быть, значитъ. То б то ти паном будеш, чи що»? 4) то́-що. И тому подобное, и такъ далѣе. Купи на базарі, чого треба на борщ: мняса, бураків, капусти то що. 5) то що? Такъ что жъ? Він тут сердивсь, лаявсь без тебе, грімає і на тебе, що нема тебе. — То що? Мені байдуже. 6) що..., то.... Чѣмъ..., тѣмъ.... І що йому міцнійш у голову уступав, то він далі посува. Що більше умієш, то так неначе більше світа бачиш.
