Бурдей, -дея, м. 1) Землянка. 2) Курная изба. 3) Публичный домъ. Ум. бурдейчик.
Відпочивок, -вку, м. = відпочинок. Употр. и во мн. ч.: Поки діло кінчати, — сядьмо на відпочивки.
Загові́р, -во́ру, м. = замова.
Зва́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. звали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Сваливаться, свалиться, повалиться. Не дай, Боже, звалитися під тином. Прийшов Василь додомоньку, на постіль звалився.
Згрі́зна нар. Грозно. Не говоріть згрізна до мене.
Нако́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. накоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Прикатываться, прикатиться на извѣстное мѣсто; наваливаться, навалиться; набираться, набраться. Сказала: «рубайсь, дерево, возись, дерево, й кладись, дерево!». От як сказала вона, так тут як зачало рубаться, котиться, складаться, — така купа накотилась... велика! Рубали дубину, дак дуб і накотився йому на ногу і потрощив у прах. 2) Набрасываться, наброситься съ укорами, бранью. Як вернувся додому без грошей Семен, як накотиться на його жінка: ти пішов між чужі люде з грішми та почав піячити!..
Подостаток, -тку, м. Достатокъ. Не кланяємся за гріш, ні за хліб нікому, бо маємо подостаток і їсти, і пити.
Пожевріти, -рію, -єш, гл. Потлѣть нѣкоторое время (о горящихъ угляхъ).
Пригарок, -рку, м. = пригара 1. Виїли кашу — самі пригарки в горщечку.
Скрипучий, -а, -е. = скрипливий. Скрипуче колесо довше ходить.
