Баталія, -лії, ж. Сраженіе, битва. Климовський... служив в полку пана Кочубея на баталії з шведами. Треба було цару йти на баталію.
До́хлий, -а, -е. Дохлый.
Кислість, -лости, ж. Кислота. Велику кислість має. НВолынск. у.
Обдаряти, -ря́ю, -єш, сов. в. обдари́ти, -рю́, -риш, гл. = обдаровувати, обдарувати. Ой підіте, скриню одімкніте, подарочки та й заберіте, усіх бояр та й обдаріте.
Обриштовувати, -вую, -єш, сов. в. обриштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Обставлять, обставать лѣсами зданіе при постройкѣ.
2) — гарматами. Обставлять, обставить, вооружить пушками. Скавицю гарматами кругом обриштував.
Позапинати, -на́ю, -єш, гл. 1) Завѣсить, затянуть (напр. тканью — во множествѣ). Нічим ні позапинати дірок, ні позатікати. 2) Застегнуть; сколоть (во множествѣ).
Різовини, -вин, ж. мн. Опилки.
Спопувати, -пую, -єш, гл. Провести жизнь въ санѣ священника. Инший спопує або здякує собі, а військовим москалем не буде; цих часів з жадної статі у москалі беруть: з міщанської статі, з мужичої, з панської, з купецької і з духовної статі.
Шепотильниця, -ці, ж. = шепотинниця.
Шугати, -га́ю, -єш, гл.
1) Летать, летать, производя шумъ. Де в полі труп, там і орел шугає. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина.
2) Дуть сильными порывами. Такий вітер цілий день шугав.
3) Очищать зерно отъ пыли. Треба пшеницю шугати.
4) Ходить большими шагами. Он дивись, як шугає, мов та чапля на болоті похожає.
