Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ложкомий

Ложкоми́й, -мия, м. 1) Моющій ложки. 2) Блюдолизъ. Котл. Ен. V. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЖКОМИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЖКОМИЙ"
Гноюватий, -а, -е. Перегнойный. Харьк.
Дзюб! IІ меж., выражающее клеваніе. На маковці сиділа, дрібен мачок дзюбала: дзюб, дзюб, дзюбанець! Маркев. 74.
Залю́ляти, -ляю, -єш, гл. Убаюкать. Заколишу, залюляю, сама піду погуляю. Мил. 37.
Зрізувати, -зую, -єш, сов. в. зрізати, зріжу, -жеш, гл. Срѣзывать, срѣзать. Їх зрізують, як спілий колос в полі. К. Іов. 54. Зріжу голову, вийму серце. Ном. стр. 303, № 473.
Мерще́нько нар. Ум. отъ мерщій.
Обмолодь, -ді, ж. Молодые побѣги. Радом. у.
Обуття, -тя́, с. Обувь.
Орідець, -дця, м. Ум. отъ ород.
Переставка, -ки, ж. Сѣть для ловли перепеловъ. Вх. Пч. II. 16.
Попришивати, -ва́ю, -єш, гл. Пришить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОЖКОМИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.