Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піддружий

Піддружий, -жого, м. На свадьбѣ помощникъ дружка. КС. 1883. II. 380. Маркев. 129. Поперев'язували дружка і піддружого рушниками довгими. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДДРУЖИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДДРУЖИЙ"
Арме́н, -на, м. = Вірме́н. Чуб. Г. 179.
Виплодок, -дка, м. Порожденіе.
Зачини́ти, -ся. Cм. зачиняти, -ся.
Зоріти, -рію, -єш, гл. Свѣтиться, свѣтить, сіять. Місяць світить, зоря зоріє. Чуб. V. 474. Серце моє, зоре моя, де це ти зоріла? Шевч. 143. Cм. зоряти.
Одногніздки, -ків, м. мн. Изъ одного гнѣзда.
Охайливий, -а, -е. = охайний 1.
Пазити, -зю, -зиш, гл. = пазати. Пазь своє! Шух. І. 32.
Послухатися, -хаюся, -єшся, гл. Послушаться. Послухайся мене хоч тепер. МВ. І. 27.
Токарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься токарствомъ.
Шаделина, -ни, ж. = ошада. Вх. Лем. 450.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДДРУЖИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.