Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піддашшя

Піддашшя, -шя, с. = піддашок. Гол. IV. 353. Шух. І. 105, 187. Гучно, гучно у світлиці батьки розмовляють; любо їх сини Настусю в піддашші вітають. К. Досв. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДДАШШЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДДАШШЯ"
Виписати, -ся. Cм. виписувати, -ся.
Досиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. досо́хнути и досхну́ти, досо́хти, -со́хну, -неш и -схну́, -не́ш, гл. Досыхать, досохнуть. Хліб уже досихає. Васильк. у. Викинь сорочки на тин, нехай досохнуть. Харьк. у.
За́лопом нар. Быстро, стремительно. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Навибіра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Навибирать.
Печера, -ри, ж. Пещера. Живуть вони по ямах, по байраках, між скелями в печерах сумовитих. К. Іов. 63. 2) Подмывъ въ рѣкѣ подъ берегомъ, нора въ берегу. Браун. 6. Раки живуть по печерах.
Понавивати, -ва́ю, -єш, гл. Навить, намотать (во множествѣ).
Роскушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. роскуси́тися, -шуся, -сишся, гл. Раскусываться, раскуситься.
Сплішити, -шу́, -ши́ш, гл. Уничтожить. Були вівці, усі геть сплішив. Кременч. у.
Улонька, -ки, ж. Ум. отъ улиця.
Цюкати, -каю, -єш, гл. Слегка рубить топоромъ. Сидить собі чоловік та й цюкає щось сокирою. Грин. І. 291.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДДАШШЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.