Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підгорочка

Підгорочка, -ки, ж. Небольшая возвышенность у подошвы горы. Видно гору, видно підгорочку. Чуб. IV. 533.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОРОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОРОЧКА"
Габлі, -лів, м. мн. = габлина. Желех. Вх. Зн. 9.
Зави́хтуритися, -риться, гл. безл. Захотѣться сильно и чтобы скоро сдѣлалось желаемое. Завихтурилося іти в наймички. Вас. 213.
Засина́ти, -на́ю, -єш и засипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. засну́ти, -сну́, -неш, гл. 1) Засыпать, заснуть. Серед миру я лягаю, тихо засинаю. К. Псал. 7. Ходила, блудила та й заснула, приїхав Гриць мій, — я й не чула. Лавр. 55. Заснули думи, серце спить. Шевч. 224.
Кісся, -ся, с. Рукоятка у косы, косовище. Шух. І. 169.
Нестемнісінько нар. = нестеменнісінько. Написи біля приказок я робив нестемнісінько такі, які були у Марковича. Ном., Передм. III.
Ниньки нар. = нині. Ниньки живеш, а завтра гниєш. Ном. № 8262.
Стрясти, -су, -сеш, гл. Потрясти. Як побачить мене з вами, аж його трясця стрясе. Чуб. V. 648.
Хвантина, -ни, ж. = фантина. Баба моя носила оцю хвантину, а далі мати, а потім жінка. Лебед. у.
Шабельтас, -са, м. Ремень, на которомъ носятъ саблю, портупея. Розв'язує царям їх шабельтаси. К. Іов. 27.
Широкобородий, -а, -е. Съ широкой бородой. Морд. К. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДГОРОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.