Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підгорниця

Підгорниця, -ці, ж. 1) = підгорлиця 1. = підгорля 2. 2) Часть верші (є́тіра з прутя): мѣсто, куда проплываетъ рыба, пройдя входное отверствіе (горло). Шух. І. 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОРНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОРНИЦЯ"
Бахтарма, -ми, ж. Изнанка кожи.
Бусель, -сля, м. Листъ. Ном. № 13807. Вх. Пч. I. 16. Ум. буселько.
Вибабити, -блю, -биш, гл. 1) Принять (дѣтей о повитухѣ). Я в тебе усіх дітей вибабила. 2) Заработать акушерствомъ.
Забілі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Забѣлѣть. Забіліли сніги. Чуб. V. 806. День забілів. МВ. (О. 1862. І. 100).
Навби́тки нар. Въ выраж.: гуля́ти навби́тки. Игра на праздникъ Пасхи крашеными яйцами: бьютъ яйцо о яйцо, и тотъ, чье яйцо видержить, забираетъ разбитое яйцо своего партнера. Чуб. IV. 43.
Перехрещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. перехреститися, -щуся, -стишся, гл. Выкрещиваться, выкреститься. Пішов (татарин) у самарський манастирь та й перехрестивсь у нашу віру. Стор. II. 61.
Поліж, -жу, м.? Траву на поліж косити. Вх. Зн. 52.
Рябісінький, -а, -е. Совершенно пестрый, совершенно рябый.
Смальнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ смалити. 1) Прижечь, жигнуть. 2) Сдѣлать что либо съ силой въ одинъ разъ, напр. ударить, стукнуть и пр. Грім як смальне.
Тупа, -пи, ж. = ступа. Іди, іди, сивий коню, тихою тупою. Лукаш. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДГОРНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.