Бухтіти, -тію, -єш, гл. 1) Пылать, вспыхивать. Вогні бухтіють. 2) Глухо звучать. Бубон бухтіє.
Крижмо, -ма, с. Ризки. А кума одріже полотна на крижмо.
Місто́чок, -чка, м. Ум. отъ міст.
Облигати Cм. облигувати.
Перемова, -ви, ж. Перезывъ, переманка. Ум. перемовка, перемовочка. Ой ти, галочко, перемовочко, перемовила сокола із темного лугу в вишнев сад.
Пороздавати, -даю́, -єш, гл. Раздать (во множествѣ). Як померли сини, так вони всю одежу їхню пороздавали за царство душі.
Посіктися, -січуся, -че́шся, гл. Посѣчься. Мої довгі коси посічуться.
Січ, -чі, ж. Сѣчь (запорожская). Січ — мати, а Великий луг — батько.
Скребти, -бу́, -бе́ш, гл. Скресть, скоблить. Досада скребе, як кішка лапою.
2) — моркву = моркву скромадити (си морква).
Харкіт, -коту, м. Хрипъ, хрипѣніе.
