Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підвозити

Підвозити, -жу, -зиш, сов. в. підве́зти́, -зу, -зеш, гл. 1) Подвозить, подвести. Чого ж ти так далеко став? Підвозь ближче! 3) Провозить, провезти по пути. Сідай же, я тебе підвезу. Грин. І. 71. Станьте ви, братця, коней попасіте, мене підождіте, з собою візьміте, до городів християнських підвезіте. АД. І. 124. 3) підвезти во́за, москаля́. Поддѣть, обмануть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВОЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВОЗИТИ"
Бухтіти, -тію, -єш, гл. 1) Пылать, вспыхивать. Вогні бухтіють. Харьк. 2) Глухо звучать. Бубон бухтіє. Мир. ХРВ. 341.
Крижмо, -ма, с. Ризки. Мил. 168. КС. 1893. VII. 77. А кума одріже полотна на крижмо.
Місто́чок, -чка, м. Ум. отъ міст.
Облигати Cм. облигувати.
Перемова, -ви, ж. Перезывъ, переманка. Ум. перемовка, перемовочка. Ой ти, галочко, перемовочко, перемовила сокола із темного лугу в вишнев сад. Мет. 178.
Пороздавати, -даю́, -єш, гл. Раздать (во множествѣ). Як померли сини, так вони всю одежу їхню пороздавали за царство душі. Харьк. у.
Посіктися, -січуся, -че́шся, гл. Посѣчься. Мої довгі коси посічуться. Шевч. 330.
Січ, -чі, ж. Сѣчь (запорожская). Січ — мати, а Великий луг — батько.
Скребти, -бу́, -бе́ш, гл. Скресть, скоблить. Досада скребе, як кішка лапою. Ном. № 3365. 2)моркву = моркву скромадити (си морква).
Харкіт, -коту, м. Хрипъ, хрипѣніе. (Галиц.). Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДВОЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.