Благий, -а, -е. 1) Благой, блаженный. Отець Андрій.... устав та: «Боже благий, Боже мій милостивий!» каже.
2) Плохой. Коли хліб благий, то його не жнуть, а косять.
3) Ветхій. Благенькі сорочечки, драночки.
4) Немощный, слабый. Ум. благенький, благонький, благесенький. Віз у його благенький.
Волокно, -на, с. Волокно. Ум. волоконце. Прибігав, прибігав козлик під віконце: ой чи тчуть, чи прядуть дівки волоконце.
Голівонька, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Ґелева́ч, -ча, м. Брюханъ.
Засло́на, -ни, ж. 1) Занавѣсъ. 2) = заслінка. Швидче лізьте під припічок. Я заставлю вас заслоною, а як усі поснуть, тоді випущу. 3) Защита. Моя ти радість і одрада, моя заслона і ограда.
Напога́нювати, -нюю, -єш, сов. в. напога́нити, -ню, -ниш, гл. Нагаживать, нагадить.
Овершки, -ків, м. мн. Вершина стога.
Попідставляти, -ля́ю, -єш, гл. Подставить (во множествѣ).
Святиня, -ні, ж. 1) Святыня. Знущались над Божою святинею. Святе слово — рідна мати: єсть ще святиня вища, Богові милійша — рідная Вкраїна. 2) Храмъ. Не построїш ти тут святині, бо ми тебе і задушим.
Шкромадити, -джу, -диш, гл. = скромадити.