Бачити, -чу, -чиш, гл. 1) Видѣть. За дрібними слізоньками світонька не бачу. бач! Вишь, вотъ. Бач, який добрий! Ми всі, як бач, народ хрещений. 2) Думать, полагать.
Буніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бруніти.
Закопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) О дѣтяхъ: побѣжать мелкими шажками. 2) О лошадяхъ: побѣжать съ быстрымъ топотомъ. Закопотіли коні. Ущухло поле. Тільки коні закопотіли там то там.
Золотушник, -ка, м. Раст. a) Inula britanica. б) = золотуха 3 а.
2) пт. Пчеловоръ, Meropsapiaster.
Лопа́тник-жук, -ка, м. Жукъ хлѣбный, Anisoplia Austriaka.
Пічкур, -ра, м. 1) Истопникъ. кочегаръ. 2) Любящій лежать на печи. 3) Рыба бычекъ, Gobio. Ум. пічкуре́ць. Ой пійду я на річку, на річку да піймаю два линця, а третього пічкурця.
Поростовкувати, -кую, -єш, гл. = поростовкмачувати.
Посиденьки, -ків, м. мн. Посиживаніе, сидѣніе. Въ выраженіи: на посиденьки піти, вийти. Отправиться посидѣть, побыть — въ гостяхъ, на улицѣ. Повиходили селяне й батько Настусин на посиденьки на майдан. походеньки та посиденьки справляє. Ничего не дѣлаетъ, лѣнтяйничаетъ.
Посполитий, -а, -е. 1) Простой, простонародный.
2) Какъ существ.: крестьянинъ. Давай посполитий до скарбу і подачку од диму, давай і підводу, і греблі по шляхах гати, а козак, бач, нічого того й не знає.
Посумнитися, мнюся, мни́шся, гл. Усумниться. Тільки прошу в тім не посумниться.
