Викошувати, -шую, -єш, сов. в. викосити, -шу, -сиш, гл.
1) Скашивать, скосить, выкосить. Четвертину проса викосить.
2) Находить, найти, кося. Пішов на поле косить пшениці і викосив птичку таку гарну.
Гнести, гнету, -теш, гл. = Гнітити 1 и 2.
Дрижене́ць, -нця́, м. = драглі 2.
Загної́ти, -но́ю, -їш, гл. Унавозить. Як би загноїв добре землю, то б виросли здорові коноплі. Загноїт собі білший або менший кусник поля.
Заклепи́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Закрыть. Ох і рада ж би я, дитя моє, до тебе встати, тобі порядок дати, — да сирая земля двері залягла, оконечка заклепила.
Заси́лка II, -ки, ж. Ушко, отверстіе для вдѣванія нитки, снурка и пр. (въ иглѣ и пр.).
Побрати, -беру́, -ре́ш, гл. Взять (во множествѣ), забрать; разобрать. От поберуть коси да й пійдуть ніби то косить. Чи ти ж казав, щоб свої ложки побрали? Наварили, посідали кругом казана, побрали ложки.
2) Вырвать, выдергать (ленъ, коноплю). Я свої конопельки сама поберу.
Познайомити, -млю, -миш, гл. Познакомить.
Спека, -ки, ж. Зной, жаръ. На дворі стала спека, аж дихати важко.
Стоголосий, -а, -е. О звукѣ: производимый сотнѣй или сотнями голосовъ. Крики, співи.... стоголосе лящання.