Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дарови́зно нар. Даромъ, въ подарокъ. Він дав даровизно мужикам землі. Верхнеднѣпр. у.
Жбух! меж. обозначающее вливаніе чего-либо сразу въ большомъ количествѣ. Желех.
Німещина, -ни, ж. Нѣмецкая земля. Бо ще разів три женюся к Німеччині, в Туреччині. Чуб. В далекій стороні, в якій, — про те не знаю, — мабуть в Німещині, а може і в Китаю. Греб. 379.
Пахторити, -рю, -риш, гл. = нюшкувати. Пес пахторит. Вх. Зн. 47. Жид на ярмарку пахторит, кого б ошукати. Вх. Зн. 47.
Покотисто нар. Покато, подъ гору. Туди покотисто земля йде. Новомоск. у.
Понадсікати, -ка́ю, -єш, гл. Надсѣчь (во множествѣ).
Ревнивий, -а, -е. Ревнивый; придирчивый. Чуб. V. 604. Мил. 145. Тільки дав мені Бог да ревнивого мужа. Чуб. V. 565. В мене свекруха ревнива, ще й до ділечка лінива. Чуб. V. 691.
Садівник, -ка, м. Садовникъ. Камен. у. Єв. І. XX. 15.
Служка, -ки, ж. Ум. отъ, слуга. Драг. 52. Служка на служку, а пану трясця. Ном. № 1311. Ой служки кажуть: наш то пан где. АД. І. 6.
Труднощі, -щів, ж. мн. Трудныя дѣла. Шейк.