Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байрака, -ки, ж. = байрак 1. Не з-за гори, з-за байраки, відтіля ідуть гайдамаки. Мет. Форма эта, вѣроятно, явилась только для риѳмы.
Вірненький, вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Духо́вний, -а, -е. 1) Духовный, къ духовенству относящійся. Духовний стан. Св. Л. 104. На кого не глянь, хоч на панів, хоч на духовних, то такої праці не побачиш. О. 1862. IV. 57. 2) = духовий. Ваш образ духовний через моє слово ніколи не забудеться. К. Оп. 125. Боронючи народню Гіппокрену, духовну зброю без устанку носим. К. Бай. 7.
Звиш нар. Выше; свыше.
Ковтки, -ків, мн. 1) Серьги. О, 1861. XI. Свид. 29. Гол. Од. 60. Шух. I. 130. В стьожках, в намисті г ковтках тут танцювала викрутасом. Кот. Ен. 2) Сбившіеся комья шерсти. Диви, які ковтки он на собаці. Канев. у.
Обочини, -чин, ж. мн. Боковая часть дороги.
Повідколупувати, -пую, -єш, гл. = повідколуплювати. Взяли вони, пообколупували з скель каміння одинакової ваги, поставали на горі... і давай шпурлять. Драг. 231.
Приневолювання, -ня, с. = примушування. Харьк.
Протока, -ки, ж. 1) Проливъ. 2) Рукавъ рѣки.
Черевича, -чати, с. Преимущ. во мн. ч. черевичата. Башмачки. Гн. І. 14.