Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відпорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. відпоротися, -рюся, -решся, гл. Отпарываться, отпороться.
Зда́ти, -ся. Cм. здавати, -ся.
Ковбасний, -а, -е. Колбасный. Ковбасні кишки.
Ліпля́нка, -ки, ж. Мазанка, хижина изъ глины, изъ хворосту, облѣпленнаго глиной.
Ме́кнути Cм. мекати.
Нагуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Нагудѣть, нашумѣть.
Приспівати II, -ва́ю, -єш, сов. в. приспіти, спію, -єш, гл. 1) Подоспѣвать, подоспѣть, приспѣть. Жито поспіло, приспіло діло. Лукаш. 85. Отцевська — матчина молотва у купецтві, і в реместві, і на полі, і на морі на поміч приспіває. АД. І. 181. 2) Поспѣвать, поспѣть, созрѣть. Вже вдовонці пшениця приспіла. Чуб. V. 856. 3) Застигнуть. Смерть старих приспіла швидко. Рудч. Ск. І. 131.
Прямісінько нар. Совершенно прямо, прямехонько. Та так прямісінько й біжить до бідного ягняти. Гліб. Прямісінько додому. Мир. Пов. І. 142.
Сонців, -цева, -ве Принадлежащій солнцу. Проситься знов на ніч у сонцевої матеріи. Рудч. Ск. І. 83.
Ступакувати, -ку́ю, -єш, гл. Итти шагомъ (о лошади). Вх. Зн. 67.