Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багатирський, -а, -е. 1) = багатирів. Г. Барв. 189. 2) Богатырскій. Та згинь! не хочу покаляти честь багатирськую свою. Котл. Ен. 231.
Берца, -ци, ж. 1) = бер = кладка. На тій пропасті був перехід через малу берцу. 2) берци. Часть плуга (какая?) ЕЗ. V. 58.
Гніздю́к, -ка́, м. 1) Запорожець, сѣвшій на хозяйство. КС. 1883. XI. 502. 2) Неудачный хлѣбъ? Ось іди, чоловіче, якого я гніздюка напекла!... Той гніздюк так і росплився по черені і ростріскавсь. Г. Барв. 323.
Захлюндрытыся, -рюся, -рышся, гл. = захлюпатися.
Згина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зігну́ти, -ну́, -неш, гл. Сгибать, согнуть. Негріте залізо не зігнеш. Ном. № 3887.
Знемочи, -жу, -жеш, гл. = знемогтися. Желех.
Кабинет, -ту, м. Кабинета. Восьма хата — мій кабинет. Левиц. І. 219.
Матюка́ти, -каю, -єш, сов. в. матюкнути, -ну, -не́ш, гл. Ругать(ся), выругать(ся) по матери.
Набіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. набра́тися, -беру́ся, -ре́шся, гл. 1) Набираться, набраться. Набралося в чобіт води. Як набереться води в ухо, то перехиле голову та й скаче. Ном. № 336. 2) Брать, взять достаточно, много. Набрався стільки, що й не донесеш. Набравсь чорт багатих, то вбогих кидав. Ном. № 1446. 3) Наполняться, наполниться. Глек став набіраться. Рудч. Ск. І. 18. 4) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, получать, получить. Сили й розуму од його всяка тварь набралась. К. ПС. 74. Набравшися науки в сивоусих. К. Іов. 33. набра́тися біди, лиха. Претерпѣть бѣдствія. Тогді набрались всі сто лих. Котл. Ен.на шию. Залѣзать въ долги. Прийдеться випити з людьми, — знов набірається на шию. О. 1862. 73.ро́зуму. Поумнѣть. Набірайся розуму!охоти. Воодушевиться. Випив чарку, набравсь охоти та й пішов уночі лісом. Н. Вол. у.слави. Подвергаться сплетнямъ. Нема впину вдовиному сину, що звів з ума дівку сиротину. Ой ізвівши, на коника сівши: зоставайся, слави набірайся. Мет. 15.страху́. Напугаться. 5) Напиваться, напиться пьянымъ. Набрався, як свиня мулу. Н. Вол. у. 6) Сходиться, сойтися. Багато народу набралось.
Понасмажувати, -жую, -єш, гл. Нажарить (во множествѣ). Гусей, поросят понасмажували. Кіев. г.