Варяг, -га и варяга, -ги, м. Здоровякъ. У мене син такий варяг.
Вициркати, -каю, -єш, одн. в. вициркнути, -ну, -неш, гл. Выжать что либо жидкое такъ, чтобы оно брызнуло струей. Вициркати молоко з цицьки; вициркати сік з зілля.
Вільно и вольно, нар. 1) Свободно, вольно. І все, що лазить по долівці, і все, що вгору вільно лине. 2) Можно. Дома я, каже, дома! Усе мені вільно. Що вільно панові, то не вільно Іванові. Вільно собаці і на владику брехати. Красти вільно, та б’ють більно. Не вільно. Нельзя.
Гомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Говорить. Зібралася уся громада, посіли, гомонять. Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала. Руками гомоніти. Шутливо: писать. 2) Шумѣть, кричать; производить глухой шумъ. Кажи, та не гомони дуже. Сині хвилі гомоніли. Гомоніла Україна. Широкий Дніпр не гомонить. Байрак гомонить. 3) Поговаривать. От і тепер гомонять, що Трубихівна ходить до своїх сиріт дітей.
Надгнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надгни́ти, -нию́, -єш, гл. Надгнивать, надгнить.
Переспівати I Cм. переспівувати.
Поменшати 2, -ша́ю, -єш, сов. в. поменши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшать, уменьшить.
Постигати, -га́ю, -єш, сов. в. постигти, -гну, -неш, гл.
1) Созрѣвать, созрѣть. Вітер повіває, жито постигає. Пшениця постигла жатись.
2) Поспѣвать, поспѣть, быть готовымъ. Уже й вечеря постигла, а батько не йде в хату. Хліб постиг, — виймаю.
3) Настигать, настичь, приспѣть, придти. Пятнадцятий год постиг. Смерть мене постигає саму. От його-то постигла лиха година.
4) Успѣвать, успѣть. Ще постигнемо до церкви. Добре, добре, шо постиг вовчик: із корови голова да хвостик. Де сам чорт не постигає, туди, мовляли, бабу посилає.
5) Холодѣть, похолодѣть. Як тобі дам, аж тобі в п'ятах постигне.
Пташок, -шка, м. Ум. отъ птах.
Сплячий, сплящий, -а, -е. Сонный, спящій. Добре, що не спав, а як би на сплячого напали вовки, то б були розірвали.
