Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

півголий

Півголий, -а, -е. Полуобнаженный. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІВГОЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІВГОЛИЙ"
Библіотека, -ки, ж. Библіотека. Скрізь як у дзвін дзвонять, — говорять за школи і библіотеки. О. 1861. X. 150. Які все чудні книжки в библіотеці мого батька. Левиц. Пов. 128.
Вутінка, -ки, ж. Ум. отъ вутка.
Допе́ртися, -пру́ся, -пре́шся, гл. Дотащиться.
Затамува́тися, -му́юся, -єшся, гл. Задержаться, замедлить. Пішов і затамувавсь там. Черк. у.
Збу́й-Вік, -ка, м. 1) = збудь-вік. Волын. г. Як що баба стара, то кажуть на неї: ця вже баба збуй-вік; він збуй-вік. Подольск. г. 2) мн. Мелкое или малоцѣнное имущество. Жидівські збуй-віки погоріли. Луб. у.
Най нар. 1) = нехай = хай. Хто не уміє молитися, най іде на море учитися. Ном. № 145. Зачекай ти хоть годиноньку малую, та най я постелю постелю білую. Гол. 2) Приставка къ прилагательнымъ и нарѣчіямъ въ формѣ сравнительной степени для образованія превосходной степени: найбідніший, найбільше. Ой сину мій, сину, сину найвірнійший. Грин. III. 689. Се надило до вдови найуродливіших та найпрацьовитіших дівчат із села. Г. Барв. 305.
Прихиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прихилити, -лю, -лиш, гл. 1) Наклонять, наклонить къ чему, склонить, преклонять, преклонить. Вітрець шелесне та прихилить мені у віконце пахучий бузок. МВ. (О. 1862. III). 42) Не має де голови прихилить. Єв. Л. IX. 58. Їй нігде бідній було жить, головоньки на старість прихилить. Гліб. і неба їм прихилив би. Готовъ все для нихъ сдѣлать. Св. Л. 18. Рад би я небо прихилити, та не хилиться. МВ. (О. 1862. III. 47). 2) Притворять, притворить. Прихили двері. 3) Склонять, склонить, расположить къ кому. Прихиляймо його до нас.
Пугання, -ня, с. Крикъ филина, также подражаніе ему у запорожцевъ. А хтось у вікно по-запорозьки: пугу! пугу! Жінки обидві так і затремтіли. Уже їм не впервинку було се низове пугання. К. ЧР. 244.
Ступований, -а, -е. Валеный. Стулюване сукно.
Унигати, -гаю, -єш, гл. За морить, утомить. Оце унигав коня. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІВГОЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.