Булава, -ви, ж. 1) Булава, знакъ гетманскаго достоинства, Оттогді то козаки бобре дбали, бунчук, булаву положили, берися Хмельниченка на гетьманство настановили. До булаті треба голови. 2) = кийок. Мужик прийшов до вовка: лусь, лусь кийком. А лисичка... каже вовкові: «Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Ум. Булавка. Булавочка.
Гданськ, -ка, м. Данцигъ (городъ).
Жирови́тий, -а, -е. Прожорливый. Жировитий чоловік. Корній жировитий — сам цілий хліб ззість.
Зара́ння II, нар. = Зарані. Іде милий додому зарання. Ото, Рябко, шануйся, добра своїх панів як ока стережи, зарання спать не квапсь, в солому не біжи. Старі зарання повмірали.
Наги́ркати, -каю, -єш, гл. = нагарчати.
Надво́є нар. Надвое, на двѣ части. Завіса церковна роздерлась надвоє. Вони собі хату збудували надвоє, у одній молоді, а в другій мати. Обід іде надвоє: в хаті, а хто бідніший і старці — на дворі.
Рапач, -ча, м. = рапак.
Роздір, -дору, м. Часть повозки при заднихъ колесахъ.
Успішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. успіши́тися, -шуся, -шишся, гл. Успѣвать, успѣть. Утішайсь поперед за неї сказати: тпру! Аби втішився вхопити. Не втішилось Бондарівні пісеньки співати.
Шевелюха, -хи, ж. Названіе змѣи въ заклинаніи отъ укуса гадюки. У полі золота груша, на золотій груші золоте гніздечко, в золотім гніздечку гадюка-шевелюха, цариця.
