Беґеря, -рі, ж.
1) Большая пастушья палка. Cм. биґарь.
2) Бранное: говорится о высокихъ ростомъ, но глупыхъ.
Дреглі́, -лі́в, м. мн. = драглі.
Зави́хоритися, -рюся, -ришся, гл. Закружиться вихремъ. Думка його закаламутилась, завихорилась.
Загонистий, -а, -е. 1) Требовательный. Він чоловік не загонистий, зайвого не просить, а тільки своє бере.
2) Вспыльчивый. Там такий загонистий, що не можна й слова сказати, так і схопиться на ноги.
3) Увлекающійся.
Задзеленьча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зазвонить (о бубенчикахъ); зазвенѣть, забренчать.
Насліддя, -дя, с. Наслѣдіе. Таке лукавому насліддя.
Оказія, -зії, ж. 1) Случай, особый случай; происшествіе; необычайное событіе, несчастное происшествіе. Що за оказія? — мов не то село стало. Хиба оказія яка, то купе горівки, а то й не кажи. Справедливе небо не синє, а червоне; як коли, до воно росчиняється, тільки на яку небудь оказію: на войну або на помірок, або на голод. Лава тріщить — на оказію в хаті. 2) Съ измѣн. удар.: Оказія. У Мкр. употребл. въ знач.: предвѣщаніе. По поводу сороки, предвѣщавшей вдовѣ гостей-сватовъ, говорится, что она Оказію на господі про талан свій має. 3) Съ тѣмъ же удар., что и 2. Сѣверное сіяніе (какъ предвѣщающее необычайное событіе?)
Остюк, -ка, м. Щетинистый усикъ, ость на колоскѣ хлѣбнаго растенія. Чорний хліб з остюками.
Пробоньку! меж. Ум. отъ пробі! Ой пробоньку! повна хата костюків.
Розмружити, -жу, -жиш, гл. Раскрыть (глаза). А лях тужить вдень і вночі, не розмружить своїх очей.
