Баєчка, -ки, ж. Ум. отъ байка.
Заблу́дний, -а, -е. Заблудившійся. Рідний твій батенько... цурається тебе, мого цуценяти заблудного.
Злосник, -ка, м. Недругъ, недоброжелатель. Бо вже мої всі злосники взяли мене на язики.
Мжи́ця и мжичка, -ки, ж. = мжа.
Напуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. напустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Напускать, напустить. Хто це напустив собак у хату? 2) Напускать, напустить сверху внизъ, свѣшивать, свѣсить сверху внизъ. Начосів не напускай. 3) Нахмуривать, нахмурить. Напустила брови, як сова. 4) напуст напустити. Послать наказаніе. На нас таки Господь напуст напустив. Cм. напуст.
Обмарити, -рю́, -риш, гл. Произвести галлюцинацію, обмануть, обморочить. Здавалося шкапа, аж ослін! — аже ж обмарило. Це він не приходив, а так мене щось обмарило. Блукаю в лісі: відкіля не вийду, знову на те ж місце, неначе нечиста сила обмарила мене.
Пазорь, па́зурь, -ря, ж.
1) Коготь. Кіт думав, що то миш, — як ухопиться за хвіст пазурями.
2) Ноготь.
Похопити, -плю, -пиш, гл. Схватить, перенять, воспринять, понять. Він гарного не похопить, а погане зараз. Я йому казав, але він не похопив, та через те й склалось отаке.
Прихвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. прихвати́тися, -чуся, -тишся, гл. Поспѣшно браться, взяться. Прихватюсь мерщій до тіста, пироги побгаю.
Простеляти, -ля́ю, -єш, сов. в. простелити, -лю, -леш, гл. = простилати, прослати.
