Вередувати, -дую, -єш, гл.
1) Капризничать, прихотничать, перебирать, привередничать. Тогді їм (запорожцям) таки й тісніше стало, бо вередувати почали. Тепер ти вередуєш: будеш їсти печену редьку.
2) Перебирать (польск. wertować?). Вередував дерево: чи більше сухого, чи більше зеленого.
Дуди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Играть на свирѣли. Дудить на сопілці.
Кітний Употребляется только въ жен. родѣ: кітна. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні.
Ляха́, -хи́, ж. Гряда. Ум. ляшка.
Нотація, -ції, ж. Урокъ, который не забудется. Спасибі вам, дядьку, що повчили (= попобили). Ви мені добру нотацію дали.
Нянька, -ки, ж. Нянька. Багатому чорт діти колише, а убогий і няньки не найде.
Подоптати, -пчу, -чеш, гл. Потоптать. Ой Ганнусю душенько, що шавлія подоптана? Боні ся розбрикали, шавлію подоптали.
Розбігтися Cм. розбігатися.
Стрик, -ку, м. = стрий.
Тамусь нар. = там.
