Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буроха

Буроха, -хи, ж. Завирушка бурая, Accentor modularis. Вх. Уг. 229.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 114.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРОХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРОХА"
Відміна, -ни, ж. 1) Измѣненіе, перемѣна. 2) Отличіе. У нас на Вкраїні.... не всюди однаково говорять.... не велика, воно, правда, і одміна. О. 1862. І. 70. Служки, доношуючи після своїх панів стареньку їх зобуву, пришивали до не? для одміни чорні пришви. Ном. № 7334. 3) Варіантъ. Є ще сім відмін сієї приказки. Ном. № 10854. 4) Выкупъ. «Турчин-турчинойку, не губъ мене молодойку, їде мамця відмінити, не даст дна мі загинути». Одмінойки та й не стало: дівча гірко заплакало. АД. І. 100. 5) Уродливое дитя, больное англійскою болѣзнью. Чуб. І. 130. Народъ считаетъ такого ребенка чертенкомъ, которымъ подмѣнили человѣческое дитя. Cм. відмінок. КС. 1883. ѴІ. 372. Ум. відмінонька.
Дря́па, -пи, ж. Родъ проволочной неподвижной щетки для расчесыванія объ нее шерсти. Шух. І. 151.
Зайвина́, -ни́, ж. 1) Излишекъ, избытокъ. Слава Богу, що хліба є у зайвину. Борз. у. Нема ладу ні раз! казав же ж їй: не напікай паляниць у зайвину. Васильк. у. За батька багато було зайвини, а це вже звівся з худоби. Васильк. у. 2) Запасъ. А він тії гроші сховав на зайвину в кишеню. Се в вас про зайвину. Козел. у. Ум. за́йвинка. Тому добре жить, у кого є з зайвинки, та трохи свого приробить. Васильк. у.
Засі́яти, -ся. Cм. засівати, -ся.
Кармазин, -ну, м. 1) Сукно малиноваго цвѣта. Ном. № 13159. 2) Платье изъ кармазину. Будуть куми у жупанах, побратими у луданах, сусідоньки в кармазині. Макс. Взяли зняли з Морозенка кармазин, сап'янці. Мет. 411. Не важились ходити у кармазинах. К. ЧР. 64.
Корчити, -чу, -чиш 1) Корчить, гнуть. Як берест од огню корчиться, так... місячного відьмача, або відьму, щоб корчило і ломило. Чуб. І. 85. Хлопці сиділи, постолики корчили. Грин. III. 103. 2) Кривить. Батько як зачав корчити лице. Ном. № 2346. 3) = корчувати. Вх. Лем. 427.
Лемі́ш, -ша́, м. 1) Сошникъ, лемехъ (въ плугѣ). Чому ви, хлопці, не орете? — Да, дядьку, свято — Яке свято? — Чересло й леміш ізнято. ЗОЮР. І. 146. Може викую я з його до старого плуга новий леміш і чересло і в тяжкі упруги, може, зорю переліг той. Шевч. 669. Зробив з лемеша швайку. Испортилъ дѣло, гора родила мышь. Ном. № 7613. Ум. леме́шик.
Овсім нар. = овсі. Борщ не кислий овсім. Уман. у.
Поквокати, -каю, -єш, гл. = поквоктати.
Помамляти, -ляю, -єш, гл. Пищу немного поѣсть, потомъ оставить. Вх. Лем. 453.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРОХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.