Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буроха

Буроха, -хи, ж. Завирушка бурая, Accentor modularis. Вх. Уг. 229.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 114.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРОХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРОХА"
Богомазів, -зова, -ве Относящійся къ иконописцу, къ плохому живописцу, принадлежащій ему.
Видко нар. 1) Видно. Ой погляну в кватирочку — старенького видко. Мет. Ніч була темна, нічого не видко. Стор. I. 34. 2) Ясно, свѣтло. Ти, місяцю, світи видко. Мет. 74.
Горла́ха, -хи, ж. Яма для храненія Зернового хлѣба. Козел. у. Треба понасипать горлахи пашнею. К. ЧР. 131.
Єрети́цтво, -ва, с. Ересь. К. Кр. 19.
Заду́ха, -хи, ж. 1) Сильный, удушливый запахъ. Шпигнула у ніс хрінова задуха. Полт. у. 2) Спертый, удушливый воздухъ. 3) Засореніе дымовыхъ проходовъ въ печкѣ. Задуха десь зробилася, та й курить того. Н. Вол. у. 4) Удушье, астма. Вх. Зн. 19.
Зичли́во нар. Доброжелательно.
Поличка, -ки, ж. 1) Ум. отъ полиця. 2) Дощечка отъ земли къ отверстіи) улья, по которой ходятъ пчелы. Шух. І. 111.  
Пристьобати, -ба́ю, -єш, гл. Пристегать, пришить крупными стежками. Г. Барв. 62.
Хрестець, -тця, м. = хрест 2. ХС. І. 75.
Чля нар. Прилично. Що кому чля. Ном. № 13912.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРОХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.