Вигубити Cм. вигублювати.
Движки́й, -а́, -е́. Удобоподвижный.
Знехтувати, -тую, -єш, гл.
1) Испортить, небрежно обращаясь.
2) Пренебречь, оставить безъ вниманія, забросить. Підійметься угору, кого знехтували люде. Знехтували мене сірому.
Ли́новка, -ки, ж. Ум. отъ ли́нва.
Переливки, -вок, ж. мн. Употребл. съ отрицаніемъ въ значеніи: не шутки, не пустяки. Наші бачать, що не переливки, страшно! От царівна бачить, що не переливки, кличе до себе своїх князів.
Полумисок, -ска, м. Родъ глубокой тарелки, неглубокая миска. Да їдять вони калачі з одного полумиска, ой п'ють вони мед-вино з одного кубочка.
Поприневолювати, -люю, -єш, гл. Принудить (многихъ). Хиба його дочки охотою заміж ішли? Поприневолював.
Порожняк, -ка, м.
1) Извозчикъ съ пустымъ возомъ. Як що є порожняки, то може й довезуть. порожняком. Порожнемъ, безъ клади. Порожняком їде.
2) Сортъ горшка.
Порозмазувати, -зую, -єш, гл. Размазать (во множествѣ).
Четверень, -рня, м. Одна часть распиленнаго начетверо древеснаго ствола.
