Борикати, 1) -каю, -єш, гл. Рыть рогами. Сам бик землю борикає і на себе кидає. Киртиця борикат землю. 2) -чу, -чеш, гл. Мычать. Ходить волик понад Дунай, сумненько бориче.
Квасолюватий, -а, -е. О барашковомъ мѣхѣ: съ завитками въ фасольное зерно.
Лиса́ня -ні, ж. Голая гора.
Одіт.. Cм. отъ відіткнути до відітхнути.
Рубонути, -ну, -неш, гл. Сильно рубнуть. То розмахувались з усієї сили, що аж шабля свище; то знов один одного тілько манили, а сами чигали, як би рубонуть да й закінчати зразу.
Свар, -ру, м. Брань, сердитые укоры. Злого ласкою більше улагодиш, як сварам.
Склинати, -на́ю, -єш, гл. Проклинать.
Снувальниця, -ці, ж. = снувалка.
Утішати, -шаю, -єш, сов. в. утішити, -шу, -шиш, гл. Радовать, обрадовать. Буду серце твоїм законом утішати. Ой як гляну на сідельце, — втішу своє, серце.
Хорування, -ня, с. Хвораніе.
