Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурмій

Бурмій, -мія, м. = бурмак. Вх. Зн. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 113.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРМІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРМІЙ"
Боровичний, -а, -е. Черничный.
Жиру́н, -на́, м. Шалунъ.
Клін, кло́ну, м. = кльон. Желех.
Ло́зниця, -ці, ж. Родъ примитивной плодосушилки. Хотин. у.
Мачкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Вырывать руками просо, гречу. Доведеться й йому мачкувати своє просо. Брац. у. 2) Идти мелкимъ шагомъ (о гуцульской лошади). Шух. І. 80.
Мо́рений, -а, -е. Усталый, изнуренный. Морений кінь.
Одвірник, -ка, м. см. лавчастий замок. Шух. І. 93.
Підхватистий, -а, -е. = підлепчастий. Підхватисті штани. Лохв. у.
Примушати, -ша́ю, -єш, примушувати, -шую, -єш, сов. в. примусити, -мушу, -сиш, гл. Принуждать, принудить, заставлять, заставить. Чуб. V. 305. Піхто тебе не примушав. Н. Вол. у. Примусив учеників своїх увійти в човен. Єв. Мр. VI. 45.
Тре нар. Сокращ. треба. Тре тим рогом чесатися, котрим можна дістатися. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРМІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.