Бозя, -зі, м. 1) Богъ (дѣтск.). 2) бозя калачі везе. Такъ говоритъ дѣтямъ, когда громъ гремитъ. То же значеніе: бозя свариться. 3) піти до бозі. Пойти въ церковь. Ум. бозінька.
Затве́рджувати, -джую, -єш, сов. в. затверди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Утверждать, утвердить.
Змушати, -ша́ю, -єш, змушувати, -шую, -єш, сов. в. зму́сити, -шу, -сиш, гл.
1) Принуждать, принудить. Чи змусиш ти до послухання тура? Ой я тебе, не змушаю, но щире кохаю.
2) Съ отрицаніемъ. Не быть въ состояніи. А що ж я буду робити, що не змушу ворогів пережити.
Кривда, -ди, ж.
1) Несправедливость, обида. І велів панам ляхам на Україні чотирі місяці стояти, а ні козаку, ні мужику жадної кривди чинити.
2) Неправда. Чия правда, чия кривда і чиї ми діти. Чия кривда, нехай того Бог скарає. Ум. кри́вдонька, кри́вдочка.
Лі́йка, -ки, ж. 1) Воронка. 2) Лейка. 3) Въ различныхъ инструментахъ и снарядахъ та металлическая трубка, въ которую вставляется деревянная ручка, напр., въ лопаткѣ, въ багрѣ и пр. Также въ подсвѣчникѣ та трубка, въ которую вставляется свѣча. Ум. лієчка.
Мальо́ваний, -а, -е. 1) Расписанный, раскрашенный. В нього хата з сосни, з ялини, вся мальована. Купи ж мені, мати, мальовані п'яльця. 2) Цвѣтной, изукрашенный. Прилетіла пташка — мальовані крильця. Ой із города із Трапезонта виступала галера трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана — златосиніми киндяками побивана; а другим цвітом процвітана — гарматами арештована; третім цвітом процвітана — турецькою білою габою покровена. 3) Красивый (о человѣкѣ); выхоленный, красивый. Іде було собі як мальована: очі у землю спущені, і не дивиться. Та й поберемося, моя крале мальована. Не пускайте до нас ваших мальованих паничів, що вміють дівочим розумом і серцем, як пахущою квіточкою, що-дня міняючи, забавлятися. Мальованим конем не далеко в'їдеш.
Нудота, -ти, ж. Скука, тоска, томленіе. Нудота мені така стала дома сидіти. Cм. нуд, нудьга.
Продовжити, -ся. Cм. продовжувати, -ся.
Урядок, -дку, м. Установленіе, порядокъ. Через тоті пани, пани, через ті урядки прийде ми се завішити ногами до грядки.
Човник, -ка, м. 1) Ум. отъ човен. Зроби мені, тату, золотий човник, а срібнеє веселечко. 2) Ткацкій челнокъ. Въ немъ есть стержень — веретено, — на который надѣвается шпулька съ нитками — цівка. Стержень еще называется сват или цьвак. Въ Полтавщинѣ стержень свато́к, на немъ цівка. 3) Раст. Sagittaria sagittaefolia L. 4) мн. човники. Родъ орнамента въ вышивкѣ, бываютъ чо́вники з вирізуванням, з крильцями, з по́пиками. 5) мн. Родъ писанки.
