Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурса

Бурса, -си, ж. 1) Низшее духовное училище, бурса. 2) Стадо, куча (животныхъ). Бурса гусей. Камен. у. Від Різдва до Водохрища вовки бурсами бігають, лютують. Подольск. г. 3) Толпа, гурьба, группа, партія. Бурса йде якихсь харцизяк. О. 1861. XI. 8. Чимала бурса косарів пішла, — чи не на Дін. Полт. Аж он одна бурса ходе по житах, а ото друга — жита оглядають. Канев. у. За панів було як повтікають хлопці од некруцтва у ліс та зберуться у бурсу, то вже ж їх тоді ніхто не візьме. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 114.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРСА"
Блуканина, -ни, ж. Блужданіе, постоянное блужданіе; скитальничество.
Гомі́вка, -ки, ж. = Гомілка. Вх. Зн. 11.
Западо́к, -дка́, м. = западня. Мнж. 180.
Запаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. запасти́, су́, се́ш, гл. Запасать, запасти. Чуб. І. 201.
Неприкаяний, -а, -е. 1) Нераскаявшійся. Зробивсь великим грішником та з журби по грошах і вмер без причастя неприкаяний. Г. Барв. 459. 2) Окаянный, отчужденный отъ людей, не находящій себѣ мѣста. Доле ж моя неприкаяна. Св. Л. 319.
Печалуватися, -луюся, -єшся, гл. Скорбѣть, печалиться.
Примастка, -ки, ж. 1) Сдабриваніе корма. Херс. г. 2) мн. Льстивыя рѣчи, сладенькія слова. Примастками балака. Н. Вол. у.
П'ятилітній, -я, -є. Пятилѣтній. Желех.
Травняк, -ку, м. Настойка на разныхъ травахъ. Ум. травнячо́к.
Чатовник, -ка́, м. Караульщикъ, часовой. Чатовники кресові запорозькі. К. ЦН. 288.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.