Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурмак

Бурмак, -ка, м. Ворчунъ, брюзга. Вх. Зн. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 113.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРМАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРМАК"
Гель меж. Подражаніе крику гусей. А гусочка гель-гель-гель. Грин. ІІІ. 659.
Зайчи́ха, -хи, ж. Самка зайца.
Клац! меж. Шелкъ! (зубами) А пакінь клац її зубами. Рудч. Ск. II. 12.
Коровина, -ни, ж. Корова, плоховатая корова.
Крук, -ка, м. = крюк. Висить пуга на круку, буде жінці і дяку. Ном. Ум. кручо́к.
Маркі́тний, -а, -е. 1) Скучный, невеселый, недовольный, огорченный. 2) Жуткій.
Марнотра́тка, -ки, ж. Расточительница.
Наколо́ти, -ся. наколювати, -ся
Сяти, -сяю, -єш, гл. Сіять. Мечем своїм як блискавкою сяє. Макс. (1849). 85. Пішло військо, короговки сяють. Чуб. V. 504. Місяць високо, зіроньки сяють. Шевч.
Учічкати, -каю, -єш, гл. = заквітчати. Образи учічкані свяченим зілям. Шух. І. 100.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРМАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.