Годитися 1, -джуся, -дишся, гл. 1) Условливаться, соглашаться. Годись на рік! що схочеш? 2) Мириться. Як посварилися, так і досі не хотять годитися, 3) Быть годнымъ, годиться. Тепер я сама побіжу, ти нікуди не годишся. 4) Уговариваться, условливаться. Жид годився з наймичкою (наймаючи). 5) Безлично: годиться, годилося. Годится, слѣдуетъ, прилично. Кров не водиця, розливати не годиться. Квочку годиться підсипати в неділю. Так не годиться говорити. Для годиться. Для приличія. Він робить це для годиться.
Замая́чити, -чу, -чиш, гл. Показаться вдали.
Колачиння, -ня, с. = колачини. У тиждень було у нас колачиння.
Мири́тися, -рюся, -ришся, гл. Мириться. Ми тут сварились і мирились.
Набу́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Наколотить. Набухали кулаччям по спині. 2) Налить или наложить слишкомъ много.
Нане́сти́ Cм. наносити.
Наро́спальці нар. Въ сердцахъ.
Оморочити Cм. оморочувати.
Омоскалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. омоскалитися, -люся, -лишся, гл. = обмоскалюватися, обмоскалитися. Він омоскалився в школі.
Покундосити, -шу, -сиш, гл. Потормошить? Приїхала до нас пані у голубому жупані, а в нас вона да не прошена, буде вона покундошена.