Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вовчуг, -га, м. Раст. а) = вовконог. ЗЮЗО. I. 127. б) Ononis hircina Jacq. ЗЮЗО. І. 129.
Голю́к, -ка́, м. Голый человѣкъ, голышъ, голякъ. Чуб. V. 584.
Задвигті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. Задрожать. Як ступив... на ті підмости, то вони аж задвигтіли й загули. Левиц. Пов. 330.
Збу́ток, -тку, м. 1) = збут. О. 1862 IX. 72. 2) Исполненіе.
Місте́ць и пр. = мистець и пр.
Присилувати, -лую, -єш, гл. Принудить, заставить. Шкода мене вмовляти, а силувати — тож не знаю, хто мене присилує. МВ. І. 19.
Розвиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розвитися, -зів'юся, -єшся, гл. 1) Развиваться, развиться. Ми попередили свою мову, розвиваючись на инчих полях. О. 1861. IV. 33. 2) Распускаться, распуститься. Мет. 108. Як ми з тобою спізнавалися, сухі дуби розвивалися. Мет. 69.
Тіпанина, -ни, ж. Трепаніе конопли или льна. Ум. тіпани́нка.
Увал, -лу, м. Склонъ? Стоїть сонце увалом, увалом, заходить за хмару. Грин. III. 386.
Христосуватися, -суюся, -єшся, гл. = христосатися. Закон повеліває христосуватися зо всяким. Кв.