Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жи́дик, -ка, м. Ум. отъ жид.
Знаменята, -нят, с. мн. Значки или клейма на рогатомъ скотѣ, налагаемые на него гуцулами предъ выгономъ въ полонину. Кождий кладе своїй маржині свої знаменьи́та. Шух. І. 196, 197.
Зуховатий, -а, -е. Молодецкій, хватскій. Над річкою стоїть хата, там дівчина зуховата. Мл. л. сб. 324. Гуляй, доню, ізводь хлопців, но вибірай все молодців; чи убогий чи багатий, аби був зуховатий. Чуб. V. 685.
Мирдати, -даю, -єш и -джу, -диш, гл. Вилять (хвостомъ). Пес мирдат оґоном. Вх. Лем. 435.
Нагну́здувати, -дую, -єш, сов. в. нагнузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Зануздывать, зануздать. Він бере... уздечку золоту, нагнуздує нею коня. Рудч. Ск. І. 108.
Нашиванка, -ки, ж. Родъ узора на мужской сорочкѣ. Чуб. VII. 415.
Плямитися, -млюся, -мишся, гл. Пятнаться, пятниться.
Побічній, -я, -є. 1) Боковой. 2) Посторонній. Побічня служба. Левиц. Пов. 52.
Хлятьба, -би, ж. Мокро́та. Оце знов кров'яна хлятьба повалила і душить мене, не дає одкашлятись.
Шворочка, -ки, ж. Ум. отъ шво́рка.