Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пещота

Пещота, -ти, ж. Нѣга, сладострастіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 150.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕЩОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕЩОТА"
Ве! меж. 1) Фи! гадость! 2) Подражаніе реву медвѣдя. Драг. 6. Cм. бейкати. 3) ве-ве! Выраженіе удивленія. Вх. Лем. 396.
Звлада́ти, -да́ю, -єш, гл. Совладать. З серцем не звладаю, коли Петро не мій буде, то смерть загадаю. Котл. (1874). 336.  
Куш! или а куш!, меж. Крикъ, которымъ гонять овецъ. Kolb. І. 65.
Магля́за, -зи, об. Имѣющій, имѣющая запачканное лицо.
Належи́то нар. = належно. Ой гуляла належите, доки було в мішку жито. Гол. IV. 478.
По-друзьки нар. По дружески.
Сидня, -ні, ж. Сидѣніе. Рудч. Ск. II. 208. Це йому так від сидні сталось. 2) Праздное житье. У тестя не буде йому сидні: тесть дурно не годуватиме, скаже: роби.
Сіро́ма, -ми, м. 1) Бѣднякъ, горемыка. Чи ж на горе, на біду сірома вродився. Чуб. V. 954. 2) соб. Бѣдняки, горемыки.
Супитися, -плюся, -пишся, гл. Хмуриться. Омелько пє та супиться, аж зморшки понабігали йому на лобі. Левиц. Пов. 347. А стара супиться та бурчить. МР. (О. 1862. III. 45).
Уброїтися, -роюся, -їшся, гл. Сдѣлать подъ себя.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕЩОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.