Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурлачити

Бурлачити, -чу, -чиш, гл. = бурлакувати 1. Рудч. Чп. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 113.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЛАЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЛАЧИТИ"
Валюшень, -шня, м. = валюш. Мнж. 177.
Волокнуватий, -а, -е. Волокнистый.
Зви́сник, -ка, м. Обрывистый берегъ. Угор.
Зморитися, -рю́ся, -ришся, гл. Утомиться, умориться, изнуриться. Да як же ти зморчлась! посидь трошки. Г. Барв. 91.
Зомлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. зомліти, -лію, -єш, гл. Обомлѣть, упасть въ обморокъ. Головонька змита, кошуленька біла, а молода дівчина із жалю зомліла. Чуб. V. 354. Катря стоїть коло стіни, сама як стіна біла: бачу — зомліває. МВ. ІІ. 148.
Натомлювати, -люю, -єш, сов. в. натоми́ти, -млю́, -миш, гл. Утомлять, утомить.
Перекорище, -ща, с. ув. отъ перекір. Ой я ж тобі, моя мати, перекор робила: повну хату і комнату женихів водила; ой ще ж тобі, моя мати, перекорище: повну хату і комнату, іще й дворище. Чуб. V. 1151.
Подонизувати, -зую, -єш, гл. Донизать (во множествѣ).
Спохолом нар. Косо, наклонно. Спохолом положити каміня. Вх. Лем. 469.
Хождати, -даю, -єш, гл. = ходити. Настави нас путями благими хождати. Чуб. І. 173.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРЛАЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.