Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурлачка

Бурлачка, -ки, ж. Бездомная женщина, батрачка. Левиц. ПЙО. І. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 113.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЛАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЛАЧКА"
Восет, -ту, м. Раст. = осот. Вх. Пч. I. 9.
Запері́зувати, -зую, -єш, сов. в. запереза́ти, -жу́, -же́ш, гл. Опоясывать, опоясать.
Клечання, -ня, с. Срубленныя небольшія деревья и древесныя вѣтви съ листьями въ домахъ и на дворахъ на Троицу. Чуб. III. 185.
Нуда, -ди́, ж. 1) = нуд 1. Де люде, там нуди. Ном. № 2453. Що там росказувати? Нуда така! МВ. (О. 1862. III. 36). Коли б я була така погана, як оце дзеркало показує, то я б з нуди вмерла б. Подольск. г. 2) = нуд 2. Серце б'ється, дак нуда така візьме.
Посичати, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣѣ: пошипѣть.
Пріч нар. = геть. Ой полетіла сива голубонька та від голубонька пріч. Грин. III. 362.
Прошухлювати, -люю, -єш, гл. Промѣнять. Ти десь прошухлюєш коняку оцю. Н. Вол. у.
Рицарство, -ва, с. = лицарство.
Форкати, -каю, -єш, гл. Фыркать. Вх. Уг. 277.
Хвалетор, -ра, м. Форейторъ. Кучері, хвалетори молодії, на них шапки чорні пуховії. Чуб. V. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРЛАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.