Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурливий

Бурливий, -а, -е. Бурливый, бурный. Сказав: о жизнь! бурливе море, хто цілий на тобі оставсь? Котл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 113.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЛИВИЙ"
Замітки́й, -а́, -е́ Примѣтный.
Капровокий, -а, -е. = каправий. Вх. Зн. 24.
Мані́житися, -жуся, -жишся, гл. Жеманиться; нѣжничать.
Навкі́р и навкі́рки, нар. Наперекоръ, на зло. Желех. То мі навкір робиш. Гол. III. 389.
Негамузний, -а, -е. ? Рябий та негамузний він. Мир. Пов. II. 63.
Обертак, -ка, м. = обертас 2. Вх. Зн. 42.
Оманити Cм. (зманювати.
Покій I, -ко́ю, м. Покой, миръ. дати по́кій, дати чистий по́кій. Оставить въ покоѣ. Дай їй покій! Чуб. V. 273. Та дай мені чистий покій... Я не маю коли і в голову пошкрябатись. Св. Л. 202.
Прісся, -ся, с. = пріснище. Лохв. у.
Ушикувати, -кую, -єш, гл. Привести въ порядокъ, поставить въ строй.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.