Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А-а, меж. Дѣтск.: испражняться. Ходім а-а́сі!
Ар'я́ниця, -ці, ж. Боченокъ для кислаго козьяго молока. 1862. Кух. V. 36.
Вернець, -нця, м. = вочкарь. Угор.
Гатінка, -ки, ж. Міусск. окр. и гатіння, -ня, с. Гаченіе, запруживаніе.
Герцювати, -цюю, -єш, гл. = гарцювати. Ном. № 12566.
З'їду́н, -на, м. Ѣдунъ, ѣдокъ, объѣдало. Мало своїх з'їдунів, іще он якис лентюх іде. Шух. І. 34.
Му́зьки, -зьок, ж. мн. Начесы. (К. 11. Михальчукъ).
Роздвоювати, -двоюю, -єш, сов. в. роздвоїти, -двою, -їш, гл. Раздваивать, раздвоить.
Сральня, -ні, сратва, -ви, ж. = срач. Не йди туди, бо то панська сратва. Лубен. у.
Талапати, -паю, -єш, гл. 1) Издавать звукъ, какой происходитъ отъ паденія чего-нибудь въ жидкость; плескать чѣмъ нибудь жидкимъ. Шейк. 2) Мутить воду, плескаясь въ ней. Не талапай воду. Шейк. 3) Марать, пачкать грязью или вообще чѣмъ нибудь жидкимъ.