Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ільмаковий, -а, -е. Вязовый, берестовый.
Клюбака, -ки, ж. = ключ 3. Вх. Уг. 245.
Перемінятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. переміни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Перемѣняться, перемѣниться. 2) Превращаться, превратиться. В тих дванаціть хлопа перемінило сі дванаціть місіців, що на небі. Гн. II. 17. 3) світ перемінився. Потемнѣло въ глазахъ. Як ударе, то переміниться білий світ. Чуб. V. 598.
Попередивлятися, -ля́юся, -єтеся, гл. Пересмотрѣть (во множествѣ).
Пристрітний, -а, -е. Происходящій отъ сглаза, дурной встрѣчи. Чуб. І. 116. Ти гризь і трудова, і пристрітна. Мил. М. 55. У небоги пристрітні уроки. Мкр. Н. 4.
Репіжити, -жу, -жиш, гл. 1) Сильно колотить, бить. Сів він на неї (на лошицю) та й давай репіжить тією палицею. Грин. І. 258. 2) = репігати. Дощ репіжить. Угор. 3) Плакать, рваться. Дитина рипіжала з пів-години. Вх. Зн. 59.
Струшувати, -шую, -єш, сов. в. струси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Стряхивать, стряхнуть. Кожух його струшує. МВ. ІІ. 26. 2) Отрясывать, отрясти. Піду хоч яблучок струшу. Рудч. Ск. II. 60. Струсив грушу, назбірав... груш. Чуб. II. 147.
Тиркута, -ти, тиркушка, -ки, ж. пт. Glareola melanobera. Драг. 6. Шейк.
Трухніти, -ні́ю, -єш, гл. Гнить, трухнуть. Вх. Зн. 16.
Тюпати, -паю, -єш, гл. Ходить мелкими шажками; ѣхать медленно. Як хоч, мала: хоч біжи, хоч тюпай. Ном. № 13674. Проти нас тюпа чоловік верхи. О. 1862. VIII. 27.