Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

петельгузий

Петельгузий, -а, -е. Ковыляющій ногами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕТЕЛЬГУЗИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕТЕЛЬГУЗИЙ"
Згі́н, зго́ну, м. 1) Сгоняніе въ одно мѣсто, напр. сгоняніе скота въ одно стадо на одно пастбище. Якось вставши до овечок рано та раненько, подоїла, в згін прогнала. Мкр. Н. 7. 2) Сгоняніе съ мѣста, изгнаніе.
Ластівеня, -ня́ти, с. = ластів'я. Ум. ластівеня́тко. Желех.
Лепе́тя, -ті, об. Болтунъ, болтунья.
Мешка́ненько, -ка, с. Ум. отъ мешкання.
Надари́ти Cм. надаряти.
Наню́хати, -хаю, -єш, гл. Пронюхать. Нанюхали, що коло вікна близько лежить сало. Рудч. Ск. І. 195.
Позакруглювати, -люю, -єш Округлить (во множествѣ).
Татенько, татечко, -ка, м. Ум. отъ тато.
Тверезісінький, -а, -е. Совершенно трезвый. Желех.
Уверед, -ду, м. увере́да, -ди, ж. Поврежденіе, поврежденіе отъ натуги. О, Боже! не прощай тому, хто ввередив єхидним увередом нам духа. К. Дз. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕТЕЛЬГУЗИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.