Апо́стол, -ла, м. 1) Апостолъ, одинъ изъ двѣнадцати учениковъ Христовыхъ. Учеників назвав апостолами. І посходились апостоли до Ісуса. Подибує він раз янгола, ци апостола. 2) Учитель, провозвѣстникъ истины. І день іде, і ніч іде і, голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде апостол правди і науки. 3) Книга дѣяній и посланій св. апостоловъ. То було по великих празниках народ приходив до Дороша, неначе до церкви, от він і читав їм Євангелію, Апостола і Псалтирь.
Відбляск, -ку, м. Отблескъ.
Заходытыся Cм. заходжуватися.
Клинчук, -ка, м. = клин 3.
Коровайниця, -ці, ж. Женщина, приготовляющая коровай. Хороші коровайниці хороший коровай бгають. Ум. коровайничка. Чи тут тії коровайнички, що шитії та рукавочки?
Ми́то, -та, с. Пошлина на товары, плата за право торговать. На славній Україні (жиди) всі козацькі торги заорандовали, да брали мито-промито: од возового по пів-золотого, од пішого пішениці по три денежки мита брали.
Пантофель, -фля, м. = пантохвель.
Потоптом нар. Топча. Стоптали кіньми над Горинню чату і потоптом ідуть по всій Волині. Як одкрив ворота, то чужоземці ввалились у Києв да й пішли потоптом.
Пригостити, -щу́, -сти́ш, гл.
1) Прибыть, пріѣхать въ гости. Ми пригостили до Илаша. В царя дочку заручили, та й додому пригостили.
2) Принять какъ гостя, угостить. І ця сестра його пригостила добре.
Штельмах, -ха, м. = стельмах 1.
