Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурлакувати

Бурлакувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Быть бобылемъ, батракомъ, бродяжничать. 2) Вести холостую жизнь. МВ. ІІ. 142. Та йди додому хазяйнуй із жінкою, а я вже буду бурлакувать. Рудч. Ск. І. 207.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 113.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЛАКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЛАКУВАТИ"
Брівка, брівонька, -ки, ж. Ум. отъ брова.
Будний, -а, -е. = буденний. Будного дня нема коли йти по горіхи. Камен. у.
Витаскати Cм. витаскувати.
Закуди́кувати, -кую, -єш, гл. Спрашивать куда идешь или ѣдешь. Не закудикуй! Мнж. 173.
Зара́но нар. Слишкомъ рано. Жінка його уданенька вмерла зарано. Г. Барв. 509.
Лихва́рство, -ва, с. Ростовщичество.
Накрапа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Падать каплями. Дрібен дощик іде, накрапається. Чуб. V. 565. 2) Въ одномъ случаѣ употреблено въ значеніи: быть орошеннымъ дождемъ. Вже я на полі набувся, буйного вітру начувся, дрібного дощику накрапався. Грин. III. 671.
Нехибне нар. 1) Безошибочно. 2) Неуклонно.
Росказати Cм. росказувати.
Фраїровський, -а, -е. Принадлежащій фраїру. Гол. III. 422.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРЛАКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.