Бічи, біжу, -жиш, гл. = бігти. Не можу бічи.
Викохувати, -хую, -єш, сов. в. викохати, -хаю, -єш, гл.
1) Взлелѣивать, взлелѣять, воспитывать, воспитать. Викохав дитину в добрую годину. Викохав я дівчиноньку людям, не собі. Викохала, випестила, та й обоє покинули. Викохала свою дівочу красу.
2) Выращивать, выростить (животное, растеніе). Хто ж викохав таку гнучку в степу погибати?
Змовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. змо́витися, -влюся, -вишся, гл. Уговариваться, уговориться, условливаться, условиться. Драм. 310. Змовлялись, завтра як до бою достанеться їм приступить. Почали ми змовлятись, як двері відчинити Катрі і як їй вийти. Так змовлялися три товариші.
2) Сговариваться, сговориться (свадебн, обрядъ). У суботу змовлялись, а в неділю вінчались.
Лагерь, -геря, -гря, м. Лагерь. Максим козак Залізняк з лагря виїзжає, перед донськими козаками він страху не має.
Насмішко, -ка, м. = насмішок. Пуде з нас того, шо я та жінка моя чесні, — каже. А там та був Іван Насмішко. «Які, каже, ви чесні, шо я з твоєю жінкою ту ніч ночував».
Омаць, о́мацьки, нар. Ощупью. Омаць найшов двері хатні.
Переконати, -ся. Cм. переконувати, -ся.
Погроза, -зи, ж. Угроза. Він погрози не страхався. Ум. погрозна.
Розгноюватися, -ююся, -єшся, сов. в. розгноїтися, -ною́ся, -їшся, гл. Дѣлаться, сдѣлаться гнойнымъ.
Сталевий, -а, -е. Стальной. Сталеві сорочки.
