Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурлакувати

Бурлакувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Быть бобылемъ, батракомъ, бродяжничать. 2) Вести холостую жизнь. МВ. ІІ. 142. Та йди додому хазяйнуй із жінкою, а я вже буду бурлакувать. Рудч. Ск. І. 207.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 113.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЛАКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЛАКУВАТИ"
Бороти, -рю, -реш, гл. Бороть, одолѣвать. О Боже мій несконченний! дивитися горе, що тепера на сім світі віра віру боре. Н. п.
Забезпе́чити Cм. забезпечувати.
Перемолотити Cм. перемолочувати.
Підгерсть, -ти, ж. = підгейстер. Рудч. Чп. 249.
Підтупцем нар. = підтюпцем. Кв.
Поберегти, -ся. Cм. поберігати, -ся.
Похурманувати, -ну́ю, -єш, гл. Позаниматься извозомъ.
Прип'ясти, -ся. Cм. припинати, -ся.
Ушкал, -ла, м. Рѣчной разбойникъ. АД. І. 94. То не верби луговії зашуміли, як безбожнії ушкали налетіли, Хведора Безрідного, отамана курінного, постріляли, порубали. АД. І. 248.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРЛАКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.