Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перстник

Перстник, -ка, пе́рстничок, -чка, м. Ум. отъ перстень.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРСТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРСТНИК"
Вайлуватий, -а, -е. Неповоротливый, неловкій, угловатый. І в кого цей хлопець удався такий вайлуватий? У нас у роду наче й не було таких. Харьк.
Видавцем нар. По счету, мѣрою. Хліб видавцем дали, все подавалось ніби видавцем. Левиц. І. 4.
Голосниця, -ці, ж. 1) ? Я ж його (пристріт) викликаю.... з вух, з під вух, з голосниць, з під голосниць. ЕЗ. V. 52. 2) Вертикально стоящее бревно въ куполѣ гуцульской церкви. Шух. I. 117.
Горо́хв'янка, -ки, ж. = Горохвина. ЕЗ. V. 177.
Ґуш, (-ша м. ?) Шишка (на тѣлѣ); зобъ. Желех. Гуцул. (В. Дорошенко).
Захи́рілий, -а, -е. Болѣзненный, захирѣвшій.
Ковть! меж., выражающее глотаніе. Сосниц. у.
Обмокати, -ка́ю, -єш, сов. в. обмокнути, -ну, -неш, гл. Обмокать, обмокнуть, намокать, намокнуть. Розсохлась була діжка, а налив води, то й обмокла. Сидів горобець на крокві, в його крильця обмокли. Грин. III. 663.
Рожина, -ни, ж. Цвѣтокъ розы. Зацвів козак рожиною, дівка калиною. Чуб. V. 283.
Солодкість, -кости, ж. Сладость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРСТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.