Вимачкатися, -каюся, -єшся и вимачкуватися, -куюся, -єшся, гл. Выкарабкаться. Перекинулися з возами у яр, та й мачкуються там; та поки вимачкувалися, я далеко від'їхав.
Вуйко, -ка, м.
1) Ум. отъ вуй. Кіндрат свині брат, а кабана вуйко.
2) Названіе медвѣдя у гуцуловъ.
Кароокий, -а, -е. Имѣющій каріе глаза. Белолиця, кароока і станом висока. Грицько був парубок високий, чорнявий кароокий, — парубок як орел.
Кріпший, -а, -е. Ср. степ. отъ кріпки́й. Болѣе крѣпкій. Над жида нема кріпшого в вірі.
Ліпа́шка, -ки, ж. Женщина, которая дѣлаетъ что-либо изъ тѣста. Свашка — не ліпашка, шишок не ліпила.
Попередумувати, -мую, -єш, гл. То-же, что и передумати, но во множествѣ.
Пронняти, -йму, -меш, гл. = проняти. Наче ножем пронняла Христю наскрізь.
Скотинюка, -ки, ж. Одна скотина. Купим волів, або корову, або так яку небудь скотинюку.
Хибкий, -а, -е. 1) Неустойчивый, шаткій, колеблющійся. Гойдала човник, хибкий як трісочка. Хибкий місток. Хибкий віз. (У лілеї) стебло тоненьке, хибке.
2) Слабый, неустойчивый по характеру, уступчивый. Таке в мене серце хибке, що й не встою, як знов проситимуть. Чудне, хибке, непевне слово в його.
3) Увертливый, ловкій. Хибкий хлопець. А як піде танцювати, то найхибкіщий Лавро.
Цісарик, -ка, м. Ум. отъ цісарь.
