Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буркун, -на, м. 1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркотун. Голуб-голубочок, сивий буркуночок. Чуб. V. 102. 2) Ворчунъ. У запічку буркун бурчить. Н. п. Cм. буркотун. 3) Раст. a) Melilotus coerulea. Рудч. Чп. 245. То же: буркун синій. ЗЮЗО. І. 166. б) — жовтий. M. officinalis. Мил. М. 87. в) — білий. М. alba. Мил. М. 38. В огороді буркун-зілля по тичині в'ється. Чуб. V. 1029. Ум. буркунець, буркунчик, буркунонько, буркуночок. Грин. ІІІ. 348, 688.
Венґирь, -ря, м. Гарь отъ трубки. Він дриґез або венґир кладе за губу як циган. Екатер. у.
Вишукати Cм. вишукувати.
Голопупий, -а, -е. 1) Съ обнаженнымъ пупомъ. 2) = голопузий 2.
Дивува́ння, -ня, с. Удивленіе. Онисько не показував дивування. Левиц. Пов. 283. Ум. Дивува́ннячко.
Здригну́тися, -гну́ся, -не́шся, гл. = здрігнутися.
Нахлеськатися, -каюся, -єшся, гл. Налокаться. А що вже собаки нахлеськалися?
Пузвеликий, -а, -е. Указательный (о пальці). Пузвеликий палець. Черк. у.
Совітати, -та́ю, -єш, гл.кого́. Совѣтывать кому. Мене люде совітають піти до старшини та пожаліться. Волч. у.
Цес, цеся, мѣст. = цей, ця. Винесла назад суди на цес світ. Гн. II. 11. Цеся дитина.... буде бідувати. Гн. І. 10.