Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Атраме́нтовий, -а, -е. Чернильный.
Зага́кливець, -вця, м. Заика. Вх. Лем. 414.
Задрі́пувати, -пую, -єш, сов. в. задрі́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгивать, забрызгать грязью нижнюю часть платья. Де це ти так задріпала спідницю? Харьк.
Ло́ском нар. Наповалъ. Тільки той, хто не був на сватанні, то й не був п'яний, а то всі лоском лежали, аж до другого півдня. Кв. ло́ском лягло (про хліб, сіно і т. и.).
Недава, -ви, об. Не лающій, не дающая чего либо; скупой, скупая. Новомоск. у.  
Позаливати, -ва́ю, -єш, гл. Залить (во множествѣ). На Великдень водами позалива. Мил. 183. Позаливала вода луги, сінокоси. Левиц. І. 127. Громада була озвалась, то багатирь зараз їй горілкою роти позаливав. Г. Барв. 174.
Сакрамент, -ту, м. Причастіе. Не признається — не станеш його сповідать і сакраменту давати. Чуб. II. 106.
Скоголити, -лю, -лиш, гл. = скиглити. Ти, суко, не скоголи. Чуб. II. 252.
Тихомирити, -рю, -риш, гл. Успокаивать, усмирять. Вх. Зн. 70.
Швигнути, -гну́, -не́ш, гл. Сдернуть. Вітер як швигне хустку з голови. Черк. у.