Бехати, -хаю, -єш, одн. в. бехнути, -ну, -неш, гл. Дѣлать что нибудь съ шумомъ: стучать, падать, бить, стукнуть, упасть, ударить. Кого по пиці бехає, кого у груди тасує. Так і бехнув з горища.
Бризлелина, -ни, ж. Evonimus verrucosus Scop. Cм. бруслина.
Заневі́рнити Cм. заневірня́ти.
Кришечка I, -ки, ж. Ум. отъ криха.
Лихва́рство, -ва, с. Ростовщичество.
Потліти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Його тіло в полі почорніло та й од вітру потліло. Так би й потліли живцем в нечистоті.
Свічник, -ка, м. 1) Подсвѣчникъ. Засвітивши свічку, не ставлять під посудину, а на свічнику. 2) Насѣк. = світун.
Сухостій, -сто́ю, м. Усохшее на корню дерево.
Фівкати, -каю, -єш, гл. Объ иволгѣ: кричать. Коли олійник (иволга) часто фівкає, то буде дощ.
Цокувати, -кую, -єш, гл.
1) Изумляться, остолбенѣвать.
2) цоку́ють ко́ні. Лошади не хотять везти.