Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ая́йкало, -ла, м. 1) Произносящій: ая́й, стонущій. Желех. 2) Трусь, мнительный человѣкъ. Желех. Він таке (такий) аяйкало.
Борікати, -каю, -єш, гл. Бодать. Борікає рогами. О. 1861. І. 94.
Волочитися, -чуся, -чишся, гл. Таскаться, скитаться, шляться. По світу волочусь. Шевч. 224. Казав мені батько, щоб я оженився, по досвітках не ходив, та й не волочився. Н. п. копійка волочиться (у кого). Есть деньги. Котл. Н. П. 351.
Гу́сельниця, -ці, ж. Гусеница. Вх. Пч. I. 6.
Зі́рка, -ки, ж. 1) Звѣзда, звѣздочка. Візьму тебе саму, як зірку на небі. Мет. 47. 2)з мітлою. Комета. Харьк. 3) мн. зірки. а) Раст. Tagetes р. ЗЮЗО. I. 18. б) Lychnis Chaeredonica. ЗЮЗО. І. 127. Ум. зіронька, зірочка.
Ліню́га, -ги, об. = лінтюга. Желех.
Лі́тком нар. Лѣтомъ. Літком немає Мотрі дома. Мир. ХРВ. 25.
Невмірущий, -а, -е. Безсмертный, неумирающій. Я вічний образ ваш, я дух ваш невмірущий. К. ХП. 75. Слово наше ховалось тільки по невмірущих піснях. К. ХП. 135. Наша слава невміруща. К. ПС. 31.
Середньовіковий, -а́, -е́ Средневѣковый. К. Кр. 17.
Сівба, -би, ж. Сѣяніе. Гн. і. 78.