Бенькет, -ту, м. и пр. Cм. бенкет и пр.
Вельможний, -а, -е. Знатный, вельможный; могущественный. Доля карай б вельможного й неможного. Вельможна громада. Була колись шляхетчина, вельможная пані. вельможний пане. Милостивый государь (титулъ). Вельможний пане, моя жінка несповна розуму.
Густоволо́сий, -а, -е. Съ густыми волосами.
Задзвені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зазвенѣть.
Злітати, -та́ю, -єш, сов. в. злеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл.
1) Слетать, слетѣть. Сивою зозулею до роду злетіла. Ти з неба злетіла. Гусята, качата гречку поїли, на панів ставочок нишки злетіли.
2) Взлетать, взлетѣть. До тебе, Господи, душа моя злітає. Злетів півень на ворота, сказав: кукуріку!
Полтавець, -вця, м. Житель Полтавской губерніи. Ой писали басарабці та до наших хлопців листи: «Ой ідіть, полтавці, та до нас риби їсти.
Простацтво, -ва, с.
1) Простонародный бытъ. Ниньки у нас, у простацтві стома карбованцями не обійдешся за рік.
2) соб. Простые люди. Співались вони або читались у рукописі геть широко по Вкраїні між панами, а деякі чував я й між простацтвом.
Скука, -ки, ж. Скука. Тобі од скуки тілько ловити мух.
Тут нар. 1) Здѣсь. А в нашій стороні красні дівки як ластівки, а тут як ворони. 2) Сюда. Я аж тут залетів. 3) Вотъ. Ум. тутка, тутки, туткива, тутенька, тутеньки, тутечка, тутечки. Не був я тутка. Що ви зволите тутеньки робити? Мов зроду тутечка жили.
Шкереберть 2, -ти, ж. = шкареберть, -ти, ж.