Гафини, -фин, ж. мн. = афини.
Заґа́вити, -влю, -виш, гл. — кого́. Отвлечь вниманіе чье. Я (злодій) піду їх заґавлю,.. ти і бери.
Оббанити, -ню, -ниш, гл. Обмыть. Треба тебе (людину) оббанити. А діжу, як спече хліба, то не вискромаде, не оббане.
Повгинати, -наю, -єш, гл. Вогнуть (о многомъ).
Позакидати, -да́ю, -єш, гл. Забросить, закинуть (во множествѣ). В мене в багато чобіт, що я позакидав нагору. Персні позакидали в воду. Позакидали голови, насилу на їх держались шапки.
Постановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. постановити, -влю́, -виш, гл.
1) Ставить, поставить. Постановив їх (воли) серед двора до ясел. Пушку сироту упереду постановляв. І рідня, і діти єсть у його, а нікому хрест постановити. Постановили салдата на кватирю.
2) Истрачивать, истратить. Що придбали ми, — усе за тебе постановили.
3) Постановлять, постановить, сдѣлать постановленіе. Постановила я собі покинути удову бабусю. Старий пацюк кричить, закон постановить.
4) Людьми постановити. Сдѣлать человѣкомъ. Час тебе оженити, людьми постановити.
Поштампувати, -пую, -єш, гл. Выбить штемпель.
Розбовток, -тка, м. Невысиженное яйцо, яйцо-болтунъ.
Хвасоленька, хвасолечка, -ки, ж. Ум. отъ хвасоля.
Чепія, -пії́, ж. = чепіга 1.
