Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гу́нство, -ва, с. Бранное: шельмовство, собачество. Рк. Марковича.
Досвідча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. досві́дчити, -чу, -чиш, гл. 1) Свидѣтельствовать, посвидѣтельствовать, засвидѣтельствовать. 2) Испытывать, испытать, узнавать, узнать по опыту. (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом. Передм. до Кобз. Шевч. 1867. 3) Доказывать, доказать.  
Жовтогаря́чка, -ки, ж. Раст. = жовтушка. ЗЮЗО. І. 124.
Звідусі́ль, звідусіля́, звідусю́ди, нар. Со всѣхъ сторонъ, отовсюду. Який тепер чорт скаже тобі ясно, коли звідусюди нахмарило? К. ЧР. 239.
Крейдяний, -а, -е. Мѣловой. Ой ти горо крейдяная. Чуб. Викопали печері у крейдяній горі. МВ. ІІ. 73.
Нагили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Набрать, наложить много. Чимало нагилив на віз усякого збіжжа. 2) наги́лити. Доставить, предоставить, набрать. Ватаг має нагилити депутатові людей. Шух. І. 189.
Неділешній, -я, -є. = недільний. А хто буде панотцевого неділешнього обіду дожидати. Макс. (1849). 82.
Понуристий, -а, -е. Угрюмый, мрачный. Черк. у.
Хрестний, -а, -е. Крестный. Жиди у Юди Христа купили, на смерть хрестную осудили. Чуб. ІІІ. 25.
Щедрувальниця, -ці, ж. = щедрівниця. Грин. III. 53.