Белебень, -беня, и -бня, м. 1) Возвышенное и открытое мѣсто. Употребляется чаще въ выраж.: на белебні — на юру. Хата стоїть на белебні. Тут Заверюха б'є, а наші чумаки стали валкою на белебні. Розумна голова: на белебні затишку хоче. 2) Глубокое мѣсто въ водѣ.
Берестина, -ни, ж. Берестовое дерево. Дрючки держали з берестини. На берестині ворон крюка. Ум. берестинка.
Жіно́чий, -а, -е. Женскій. Жіноча річ поло припічка. Нате вам, дівочки, дівування моє! А вже ж я піду в жіночу раду. Жіночі примхи.
Зара́ні нар. 1) Рано утромъ. Посію шевлію зарані в неділю. 2) Пораньше. Ну вже ж, мамо, сьогодні зарані упораюся, зарані пообідаємо, та піду хоч раз погуляю. Ум. заране́нька, заране́нько. Я зараненька рушив у поле. Зараненько витопила піч та й пішла в поле.
Класик, -ка, м. Классикъ.
Літерня́к, -ка, м. = літерний віз. А попереду всіх їде віз-літерняк чорними волами. Так подоляне звуть драбинясті вози, що снопи возити.
Мидза́тий, -а, -е. Съ толстыми отвислыми щеками, мордастый.
Обривок, -вка, м. Обрывокъ, кусокъ веревки. Ум. обри́вочои. Не будь, бичку, на обривочку.
Туркало, -ла, с.
1) = туркавка.
2) Твердящій постоянно объ одномъ и томъ же.
Шкинтати, -таю, -єш, гл. = шкитильгати.