Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Засміти́ти Cм. засмічувати.
Збиткува́тися, -куюся, -єшся (над ким), гл. = збиткувати (кого). Не збиткуйся, чужа мати, не збиткуйся надо мною. Чуб. V. 548. Най ся ляхи не збиткують, моє тіло не чвертують. Гол. І. 155. Теперка, дякувати Богу, вже не збиткуються над нами, як за кріпацтва була. Камен. у.
Кацапня, -ні́, м. соб. отъ кацап.
Кондак, -ка, м. Кондакъ. Тропарі з кондаками. Ном.
Потектися, -чу́ся, -че́шся, гл. Уйти. За панчиком-пройдисвітом потеклась світами. Млак. 106. Німці пошваркотіли та й потеклися. Федьк.
Причастя, -тя, с. Причастіе. Украсти причастя. Не быть въ день причащенія въ церкви на вечернѣ. Ном. № 139.
Розсобачитися, -чуся, -чишся, гл. = розіпсіти.
Росити, -шу́, си́ш, гл. Орошать. Дощик траву росить. Н. п. По що росиш личко своє гіркою сльозою? Млак. 20. Росять дрібно сльози її обличчя молоде. МВ. (О. 1862. І. 73).
Украсти 2, -ся. Cм. украдати, -ся.
Уп'ять, нар. Опять. От через кілька там днів баба вп'ять збірається у ярмарок.