Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дима́рь, -ря́, м. Печная труба. Грин. II. 158, 102. А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. Шевч. 590. Ум. Дима́рик, дима́ричок.
Дишлеви́й, -а, -е. = Дишельний. Чуб. VII. 401.
Ду́рно нар. 1) Даромъ, безплатно, безвозмездно. Усім дівкам продає, своїй Домні дурно дає. Чуб. III. 210. 2) Напрасно, да ромъ. Жаль мені дівчиноньки, що журиться дурно. Мет. 22. Не дурно Івася Вдовиченка кінь по степу гуляє, видно нашого первого лицаря на світі немає. Мет. 421. Ум. дурне́нько, дурне́сенько.
Злущувати, -щую, -єш, сов. в. злущити, -щу, -щиш, гл. Сдирать, содрать, счистить.
Катований, -а, -е. Наказанный палачемъ; пытанный; измученный.
Перепинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. перепинитися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Преграждаться, преградиться. 2) Прекращаться, прекратиться, прерываться, прерваться.
Пороспалюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и роспали́тися, но во множествѣ.
Разнощ, -щі, ж. Всячина. різна разнощ. Всякая всячина. Зміев. у.
Сопуха, -хи, ж. 1) Сажа. Грин. II. 178. 2) Испачканная въ сажу рубаха, черная, какъ сажа. Росхристана сорочка-сопуха. Г. Барв. 23.
Хмельник, -ка, м. Мѣсто, гдѣ растетъ хмель. Желех.