Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вид, -ду, м. 1) Лицо. Поганому виду нема стиду. Ном. № 3167. Глянь на вид та й кажи, що Свирид. Ном. № 6314. Увесь вид кропивою пожалив. МВ. І. 63. 2) Зрѣніе. Видом видати, слихом слихати. Шевч. 497. Ум. видок, видочок.
Гра́дусник, -ка, м. = Тепломір. Тепломір деякі називають просто градусником. Ком. Р. ІІ. 79.
За́їдки, -ків, м. мн. Закуска, дессертъ. Солоденькі заїдки.
Намени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Наименовать. Син батькові не «тату», чи як инако, сказав, а менням наменив. Ном. № 13549.
Народи́ти, -ся. Cм. народжувати, -ся.
Пообростати, -та́ємо, -єте, гл. Обрасти (во множествѣ). Гори лісом пообростали. Харьк. г.
Поцяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать орнамента точками. Шух. І. 297.
Увозитися, увожуся, -зишся, сов. в. увезтися, увезуся, -зешся, гл. 1) Ввозиться, ввезтись. 2) Въѣзжать, въѣхать.
Хатник, -ка, м. Домосѣдъ. (Гуцульщина. Отъ В. Дорошенка).
Широковерхий, -а, -е. Съ широкимъ верхомъ. Вх. Зн. 30.