Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Домири́ти, -рю́, -риш, гл. Окончить мирить.
Підвертати, -та́ю, -єш, сов. в. підверну́ти, -ну́, -неш, гл. Подворачивать, подвернуть, подворотить, подложить, подсунуть, ворочая. під корито підвернути старшу. Выйти замужъ раньше старшей сестры. Менша, та раніш піде заміж, підверне старшу під корито. Г. Барв. 294. 2)під себе, собі під спід. Подчинять, подчинить, покорить. Всім світом буде управляти, по всіх усюдах воювати, підверне всіх собі під спід. Котл. Ен.
Понамайстровувати, -вую, -єш, гл. Намастерить (во множествѣ).
Попідчищати, -ща́ю, -єш
Порозриватися, -ва́юся, -єшся, гл. Разорваться (о многихъ предметахъ, о многихъ разрывахъ на одномъ предметѣ).
Пробазікати, -кає, -єш, гл. Проболтать, проговорить.
Рискаль, -ля, м. Заступъ. Хиба тобі вже розв'яже рискаль та лопата. Гол. І. 290. То Костюшко, то москаль сварилися за рискаль. Гол.
Роз'ярятися, -ряюся, -єшся, сов. в. роз'яритися, -рюся, -ришся, гл. Разъяряться, разъяриться. Росердився і роз'ярився, аж піну з рота попустив. Котл. Ен.
Уситити, -чу, -тиш, гл.меду. Сдѣлать, сварить меду. Для свого синка меду вситила. Гол. Я сусідам угоджу, конав меду усичу. Гол. І. 296.
Хропати, -паю, -єш, гл. Ударять со звукомъ, бросать.