Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гордели́вий, -а, -е. Гордый. Такі се в нас панотчик не горделиві були, не так, як тоті нові панотці. Федьк.
Гризу́чка, -ки, ж. = Гризачка. Вх. Зн. 59.
Ґрунтови́й, -а́, -е́. 1) Почвенный. 2) Землевладѣльческій.
Докупо́вувати, -вую, -єш, гл. Докупать, прикупать.
Загво́зджувати, -джую, -єш, сов. в. загвозди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Забивать, забить гвоздемъ. Переносно: заморозить. Варвара заверить, Микола загвоздить, а на Гальки сідай в санки. Ном. № 507. 2) Сказать рѣзкость, колкость. Енею в батька загвоздила, щоб довго не базікав тут. Котл. Ен.
Зако́нність, -ности, ж. Законность. Желех.
Змоскаліти, -лію, -єш, гл. Обрусѣть. Жел.
Уламок, мку, м. Обломокъ, отломокъ. Взяв він уламок од чистого злота. Щог. В. 152.
Услуга, -ги, ж. Услуженіе, прислуживаніе. Взяли мене на вслугу до молодої палії. МР. II. 33.
Уснаститися, -щуся, -стишся, гл. Укрѣпиться. Скільки, раз скидали ми свого попа, так ні, уснастивсь таки, та й досі. Лебед. у.