Звіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть звѣремъ. Кротом же лазе португалець, звіркує шведин вовком там.
Зібра́ти, -ся. Cм. збірати, -ся.
Знестямка нар. Въ безпамятствѣ.
Миролю́бний, -а, -е. Миролюбивый. Миролюбним людям Бог помагає і дома й на полі.
Оситній, -я, -є. Достаточно давній. Оситня пора сватати, а й досі не побрались.
Піснотворній, -я, -є. Творящій пѣсни. Піснотворній ґеній.
Подоляк, -ка, м. = подолянин.
Причинити, -ся. Cм. причиняти, -ся.
Стар, -ра, -ре = старий. Стар як котюга, а бреше як щеня.
Черепча, -чі, ж. Родъ невода, употребляемаго на Днѣстрѣ.