Благородний, -а, -е. 1) Изъ привилегированныхъ сословій. Благородні — хліба голодні. Благородна, як свиня о?ородна.
2) Благородный. Болота засипав благородними кістками.
Болячище, -щі, ж. Ув. отъ болячка.
Вахлай, -лая, м. Вахлакъ. І так собі ніби нікчемний народ, вахлаї такі.... ходять було схилившись.
Жовкля́к, -ка, м. = жовтяк. Ум. жовклячо́к.
Залюбки́ нар. Съ удовольствіемъ; охотно. Ну там вода! залюбки напитись. На Наталю молодую залюбки дивились. Як перше було, коли йду куди, то весело й залюбки.
Отіпання, -ня, гл. Очищеніе отъ кострики (конопли).
Родич, -ча, м.
1) Родственникъ. Багато родичів, та нігде пообідать. Вони йому родичі: дідового сусіда молотники — совсѣмъ не родственники.
2) Родитель. Мали родичі сина.
Стількісь, стількось, нар. Нѣсколько. Минуло стількось років.
Удовенко, -ка, м. = удовиченко.
Шкалубина, -ни, ж. Щель, разсѣлина.