Бух! меж., выражающее паденіе, глухой ударъ или выстрѣлъ. Бух в воду, ніби втопився. Заридала Катерина та бух йому в ноги. Сіли татко коло печі, мамка татка бух у плечі. Коли це з лісу бух! бух! бух! Так і повалило три воли у валці.
Гластівка, -ки ж = ластівка.
Десятолі́ття, -тя, с. Десятилѣтіе.
Поєдинцем нар. Поодиночкѣ.
Придуркуватий, приду́руватий, -а, -е. Глуповатый, съ придурью. А чоловік був у єї придуруватий.
Радка, -ки, ж. Ум. отъ рада.
Роздайко, -ка, м. Щедрый, много раздающій.
Роскочувати, -чую, -єш, сов. в. роскоти́ти, -чу, -тиш, гл. Раскатывать, раскатить.
Сироїд, -да, м. Людоѣдъ.
Шпортати, -таю, -єш, гл. Ковырять. Голкою потроху шпортаю.