Веретено, -на, с. 1) Веретено для пряденія. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. На сорочку не напряла, веретін не було. Названія частей веретена въ : острый конецъ — шпинь, утолщенная средняя часть — пузце, зарубка послѣ нея — шийка, конецъ — п'ятка. Гуцульскія названія: острый конецъ — спінь, утолщенная средняя часть — черево, зарубка послѣ нея — затинка, деревянный дискъ, надѣваемый на конецъ — кочальце, конецъ — гуска. 2) Веретено, стержень какъ часть различныхъ снарядовъ и машинъ, напр. снаряда для пряденія шерсти (назв. тупого конца: гузка и различныхъ ткацкихъ снарядовъ: ремісника , снувалки , човника , шпулера , прядки; также какъ часть слѣдующихъ машинъ: жорен , млина ручного , — водяного и вітряка , круга гончарського и пр. Ум. верете(і)нце, веретенечко.
Вихлюпати, вихлюпнути. Cм. вихлюпувати.
Вістря, -ря, с. Остріе.
Гнітитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Давиться, надавливаться.
2) Быть угнетаемымъ.
3) хліб гнітиться. Хлѣбъ подрумянивается. Паска ніяк не гнітиться.
Допа́рок, -рка, м. Принадлежащій парѣ, одинъ изъ пары. Ум. допа́рочок.
Ле́жма нар. Въ лежачемъ положеніи. Попереду сніп лежма б'ють, а потім сторч поставе. — лежати. Постоянно, не вставая лежать. Лежма лежу хвора.
Порострушувати, -шую, -єш, гл. Растрясти, разсыпать (во множествѣ). Глянь, скільки сіна порострушували, — візьми граблі та попідгрібай.
Потеребити, -блю́, -биш, гл. Потащить. Підняв його і геть потеребив за гору.
Причинок, -нку, м. Причина. Коптський... зробивсь причинком зла.
Тернити, -ню, -ниш, гл. Огораживать терномъ, обкладывать верхъ плетня терномъ. Вставай, челядонько, город городити, терняньком тернити.