Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Капелька, -ки, ж. 1) Уменьш. отъ капля. Ні кришечки, ні капельки. Ном. Бігла через гребельку, та вхватила водички капельку, — тілько й пила. Рудч. Ск. Капельку там було сиру. 2) мн. капельки. Въ раскрашиваньѣ глиняной посуды: рисунокъ, состоящій изъ точекъ, расположенныхъ группами по нѣсколько вмѣстѣ. Вас. 184.
Напряме́ць нар. = навпростець. Напрямець тільки ворони літають. Ном. № 11405.
Насічи, -чу, -че́ш, гл. = насікти. Желех.
Нашматовувати, -то́вую, -єш, сов. в. нашматува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Нарывать, нарвать кусковъ, нарѣзывать, нарѣзать кусковъ.
Освідчатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. освідчитися, -чуся, -чишся, гл. Объявлять, объявить себя.
Переменувати, -ну́ю, -єш, гл. Переименовать.
Повиняньчувати, -чую, -єш, гл. Виняньчить (многихъ). Я в їх усіх дітей повиняньчувала. Богодух. у.
Порожнява, -ви, ж. Пустота. І в серці порожняву почуєш. К. ПС. 50.
Посев, -сла, м. = посел. Послали посла аж под Парну, поймав же посев турчанина. Гол. І. 3.
Рикало, -ла, м. 1) Обладающій громкимъ голосомъ. Наш дяк — добрий рикало: як що виголосить у церкві, так хто його зна де чутно. 2) Картавящій человѣкъ.