Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виличковувати, -вую, -єш, сов. в. виличкувати, -кую, -єш, гл. Очищать, очистить шкуру отъ шерсти.
Іста, -ти, ж. Капиталъ, основной капиталъ. Чуб. VII. 575. Купимо (хліба)... й станемо продавати... Як виручимо свою істу та й мотнемось, купимо у Рассєі подешевше та вп'ять з баришем будемо продавати. Кв. І. 148. Як так робити, то гроші потратимо, а не тільки прибили не буде, та й істу утеряємо. Кв. І. 149.
Обтіпувати, -пую, -єш, сов. в. обтіпати, -паю, -єш, гл. Обтрепывать, обтрепать. Шматок засмальцьованого папіру з обтіпаними краями. Мир. ХРВ. 13.
Пестунчик, -ка, м. Ум. отъ пестун.
Підпалити, -ся. Cм. підпалювати, -ся.
Підцобрити, -рю, -риш, гл. Стибрить, стащить. Нишком... пляшечку оковитої підцобрить. Св. Л. 6.
Похідний, -а, -е. 1) Быстрый въ ходьбѣ? Приступіт до мене своїми ніжками похідненькими. ЕЗ. V. 109. 2) О мельницѣ: передвижной, пловучій. Похідні млини. Лебед. у. 3) О погребѣ: не вертикально выкопанный, а въ видѣ подвала; подвалъ. У нас погріб похідний. Конст. у. Ум. похідненький.
Пристяжання, -ня, с. Притѣсненіе. Пристяжання — от що не дає глянути людім на світ: драчі та неправди усякі. Лебед. у.
Росклеїти, -ся. Cм. росклеювати, -ся.
Удозвіль нар. Вдоволь. У мене воли удозвіль наїдяться. Волч. у.