Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бойкий, -а, -е. Хорошій. Чуб. VII. 574. Славяносерб. у. Їж кашку, — вона бойка. Зміев. у. Бойка дівчина. Зміев. у.
Відомісінький, -а, -е. Совершенно, вполнѣ извѣстный. Там мені й стежечка знакомісінькі, хати усі відомісінькі. МВ. (О. 1862. І. 73).
Назворо́т нар. Навыворотъ, наоборотъ. І все робили назворот. Котл. Ен. IV. 64.
Найменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Наименовать, назвать. 2) Назначить.
Настоящий, -а, -е. = справжній. Настояща козачка. МВ.
Норець, -рця́, м. 1) Водолазъ. Посилав той купець норця, щоб пурнув у море та подививсь, за що він (корабель) там зачепився. Чуб. II. 17. 2) Родъ утки: нырокъ, Mergus albellus.
Переоначувати, -чую, -єш, сов. в. переоначити, -чу, -чиш, гл. Переиначивать, переиначить.
Показити, -кажу, -зиш, гл. Испортить. Дощ покази́ть дорогу. Шух. І. 81. Чарівниця, таки показит маржину. Ез. V. 61.
Польце, -ця́, с. Ум. отъ поле.
Суховень, -вня, м. День безъ росы.