Дереви́ще, -ща, с. = Дубовина.
Задо́сить нар. Совершенно достаточно, больше чѣмъ достаточно. Торік було садовини задосить.
Ли́чаний, -а, -е. Лыковый. Погана пуга личана, а й без неї тяжко.
Нетяга, -ги, м. Бобыль, бѣдняга. Чи нема де якого нетяги? На козаку, бідному нетязі три сиром'язі, опанчина рогозовая, поясина хмеловая. На козаку, бідному нетязі, сап'янці — видні п'яти й пальці, де ступить — босої ноги слід пише. А ще на козаку, бідному нетязі, шапка-бирка — зверху дірка, хутро голе, околиці Біг має; вона дощем покрита, а вітром на славу козацьку підбита. Ум. нетяженька. Нетяго, нетяго, нетяженько моя! де заслужчина твоя? Ув. нетяжище. Струни мої, струни золотії! заграйте мні стиха, ачей козак нетяжище позабуде лиха.
Роспалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. роспали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Разгораться, разгорѣться. 2) Раскаливаться, раскалиться. 3) Разгорѣться, покраснѣть сильно. Распалились у мене щоки. Чого се ти так роспалилась? Собака, чи вовк налякав? 4) Пылать, воспылать. Еней, таку уздрівши зраду, великим гнівом роспаливсь. Дуже палка натура нашого люду, швидко він роспалюється високим поломям, та що ж, коли й малесенький дощик може погасити те поломя. 5) Войти въ азартъ; вспылить. Роспалився як оса. Роспаливсь, як жаба до каченяти.
Скалка, -ки, ж.
1) Лучина, щепка. Спалками на Поділлю світять. Я скалками засвітила.
2) Заноза.
3) Кусокъ, осколокъ кремня, стекла и пр.
4) Искра, отраженный лучъ сонца. З груби скалки скачуть. Мороз, аж скалки скачуть.
5) Ледяной кристаллъ въ формѣ стрѣлы, иглы (при замерзаніи воды).
6) Узоръ на окнахъ отъ мороза. Скалки мороз малює на вікнах.
7) Жирная капля на водѣ.
8) Бѣльмо на глазу.
9) Раковина створчатая. Ум. ска́лочка. Розіб'ю в скалочки отой каламарчик.
Спасіння, -ня, ж. Спасеніе (духовное). З дурного говіння не буде спасіння. Ой хто мене поцілує, — заробить спасіння. Ум. спасіннячко.
Споритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Умножаться, прибавляться, увеличиваться.
2) Спориться, удаваться.
Углина, -ни, ж. = вуглина. Ум. угли́нка.
Царівниця, -ці, ж. = цариця. Як ударив Байда з лука та царя між уха, а царівницю да у потилицю.
